Згідно із ст. 97 КЗпП та ст. 15 Закону про оплату праці, форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно в колективному договорі з дотриманням норм та гарантій передбачених законодавством, генеральною та галузевою угодами.
Таким чином, обмежень щодо встановлення та застосування різних форм та систем оплати праці не встановлено. Тому підприємство вправі самостійно встановлювати порядок та форми оплати праці тих чи інших відділів або конкретних посад в залежності від характеру роботи, виду продукції та інших особливостей конкретного підприємства.
Крім того, ст. 56 КЗпП передбачає, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень
Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
При цьому, погодинна оплата праці і робота на умовах неповного часу є дещо різними підходами до нарахування заробітної плати. При встановлені неповного робочого часу і конкретного розмірі окладу за місяць (повністю відпрацьований) працівник отримує заробітну плату виходячи з нормової кількості робочих годин у місяці та фактично відпрацьованої кількості годин таким працівником.
Розмір повного окладу працівника залишається без змін (отже, до штатного розпису зміни не вносяться), а працівник отримує оплату виходячи з норм годин при повному робочому дні підприємство та кількості фактично відпрацьованого часу (зокрема, кількості фактично відпрацьованих годин у місяці).
А от у разі погодинної оплати праці працівнику встановлюється розмір оплати за відпрацьовану годину роботи і відповідно загальний обсяг доходу за місяць розраховується як добуток встановленої погодинної ставки та фактично відпрацьованої кількості годин. У такому разі у штатному розписі встановлюється саме погодинна тарифна ставка (а не місячний оклад).
Фактична кількість відпрацьованих годин працівником зазначається у табелі обліку робочого часу, на підставі якого і здійснюється розрахунок заробітної плати працівника.
В обох з варіантів необхідно дотримуватись мінімального розміру заробітної плати (або мінімального розміру окладу, або мінімального розміру погодинної ставки).
Крім того, якщо для працівника це є основним місцем роботи, то ЄСВ (22%) нараховується виходячи не менше, ніж з мінімального розміру страхового внеску (мінзарплата * 22% - 1039,06 грн).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
