Працевлаштування у фізособи-підприємця його дружини з інвалідністю

Відомо, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізосіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.

Порядок реєстрації підприємств та фізосіб, що використовують найману працю у відділеннях Фонду інвалідів, затверджено постановою КМУ №70. Новостворені роботодавці (підприємства, фізособи, що використовують найману працю), в яких кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до восьми і більше осіб, реєструються у відділенні Фонду до 1 лютого року, що настає за роком створення або збільшення кількості працюючих.

Щодо працевлаштування у ФОПа

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП працівника не може бути допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням. Окрім цього, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізособою. Норм, які б містили підстави для неукладення трудових договорів з найманими працівниками, чинне законодавство про працю не передбачає.

Відповідно до ст. 42, 43 ГКУ  підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Людина має право працювати за наймом та одночасно бути підприємцем. Вона може займатися підприємницькою діяльністю у вільний від роботи час, виконуючи необхідні операції особисто або оформити найманих працівників. При цьому як найманий працівник вона має всі трудові права, що й інші працівники.

В нормах чинного законодавства немає заборон щодо працевлаштування до ФОПа родича, який має інвалідність для виконання необхідної квоти.

Тож ми вважаємо, що можна працевлаштувати в ФОПа його дружину, яка має інвалідність для виконання нормативу.

А як щодо відповідальності посадових осіб та фізосіб-роботодавців?

Щодо адміністративної відповідальності керівника або фізособи-роботодавця варто звернути увагу на таке: відповідно до ч. 2 ст. 188-1 КУпАП за невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізособою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів тягнуть за собою накладення штрафу від 170 грн до 340 грн.

Тобто цей штраф призначається як при невиконанні нормативу з працевлаштування інвалідів, так і при неподанні до 1 березня року, наступного за звітним, звіту за ф. №10-ПI до Фонду інвалідів.

Відповідно до ст. 221, 255 КпАП, справи розглядаються у судовому порядку за адмінпротоколами, складеними посадовими особами Держпраці. Але і для таких адмінштрафів встановлено строки давності! Строки застосування адмінштрафу судом не можуть перевищувати 3-місячного строку  з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше, як через три місяці з дня його виявлення (ч. 2 ст. 38 КУпАП).

Отже, якщо у 2018 році норматив було  виконано, але звіт у 2019 році подано із порушенням строків, то на застосування адмінштрафу у Фонду інвалідів є три місяці з дати подання такого звіту.

А ось у разі, якщо підприємство чи фізособа, яка використовує найману працю, не виконало нормативу з працевлаштування у 2016 році, проте це буде виявлено у 2019 році, то від протоколу та адмінштрафу не врятуватися. Таке порушення, цілком ймовірно, буде визнано судами триваючим, а тому, хоч з 2016 року вже минуло кілька років, Фонд зможе застосувати адмінштрафи у 2019 році, протягом 3 місяців після дати встановлення такого порушення.