Гарантії і компенсації при службових відрядженнях для працівників встановлені ст. 121 КЗпП. Згідно з нормами цієї статті працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються:
- добові за час перебування у відрядженні;
- вартість проїзду до місця призначення і назад;
- витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.
Інших норм щодо відрядження законодавство поки що не містить. Щоправда, є Інструкція №59, але вона діє для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів. Всім іншим підприємствам слід застосовувати загальне законодавство, а цю Інструкцію №59 вони можуть лише брати до уваги, її виконання від них не вимагається.
Отже, з формулювання «працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються…» випливає, що виплатити добові слід до початку відрядження, адже в цей момент працівники саме «направляються» у відрядження, тобто вони ще не направлені. На цю думку також наводить і формулювання частини четвертої ст. 121 КЗпП України: «Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку».
Ця частина ст. 121 КЗпП регулює відносини з працівниками, які вже направлені у відрядження, тобто відносини, які виникають після початку відрядження.
На нашу думку, постійна наявність заборгованості перед підзвітними особами – це порушення вимог ст. 121 КЗпП, а відповідно, це є порушенням трудового законодавства.
За порушення трудового законодавства встановлені санкції – ст. 265 КЗпП. На нашу думку, це порушення є порушенням інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим частини другої ст. 265 КЗпП, за яке передбачена відповідальність у розмірі мінімальної заробітної плати (у 2017 р. – 3200 грн). Відповідальність настає одразу за всі факти невиплати добових витрат водіям, не встановлено штрафу окремо за кожний випадок такої невиплати.
Враховуючи умови запитання, запобігти цьому порушенню можна шляхом безготівкового перерахування добових витрат водіям на їхні банківські рахунки, зокрема, на карткові рахунки. Ця операція не потребує присутності водіїв у касі підприємства під час виплати, а отже, може здійснюватись у будь-який час. Головне, щоб це відбувалось до початку чергового відрядження.
За умовами запитання курс валют за кожен день перебування у відрядженні застосовується правильно: євро в гривні перераховуються за курсом НБУ за кожний день перебування працівника у закордонному відрядженні. Такий порядок розрахунку добових при відрядженні за кордон встановлено з 01.01.2017 р.
Наш коментар щодо змін до п. 170.9.1 ПКУ читайте тут>>>
Зверніть увагу, що строк відрядження, а відповідно, і сума добових визначається в разі відрядження:
- у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;
- до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), - згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
Тобто у разі закордонного відрядження ПКУ не вимагає ділити строк відрядження на дні перебування в Україні та за кордоном, та виплачувати добові відповідно у розмірі 60 євро та 320 грн за ці дні (або в іншому розмірі, який встановлений на підприємстві для відряджень по Україні). Добові у розмірі 60 євро виплачуються за всі дні відрядження повністю, навіть якщо декілька днів працівник буде перебувати на території України (наприклад, частина закордонної поїздки, яка припадає на територію України).
Строк відрядження підтверджується наказом про відрядження та документами про роботу транспортного засобу (подорожній лист автомобіля тощо). При цьому у разі відрядження до країн з візовим режимом вимагається лише наявність відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів.
