Оформлення на роботу учня-практиканта до підприємця

Запитання: Як правильно оформити до фізособи-підприємця на виробничу практику учня ПТУ та за яким договором (трудовомим чи ЦПХ), при тому що ПТУ надає свій договір? Чи потрібно при цьому подавати повідомлення про прийом на роботу в ДПІ? Чи показувати відроблені практикантом години в табелі, який складає підприємець, якщо ПТУ надає для заповнення свій табель на учня? Яку кількість годин зазанчати? Як здійснювати нарахування зарплати та утримання з неї, якщо 50% нарахованої зарплати (за договором з ПТУ) потрібно перерахувати на їх рахунок?

Відповідь: 

Загальні правила надання робочого місця для проходження виробничої практики неодноразово розглядалися в «Дебеті-Кредиті». Зокрема, щодо проходження такої практики не на підприємстві, а у фізособи-підприємця, можна прочитати тут >>>.

І в цьому питанні час минає, а більшість норм залишається незмінними, а отже, правила проходження цієї практики теж не змінюються. При цьому щодо проходження практики в фізосіб-підприємців в більшості застосовуються норми, прописані для юридичних осіб (як видно із згаданої вище статті).

Згідно з п. 9 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою КМУ від 7 червня 1999 року №992 (далі – Порядок), перед початком виробничого навчання та виробничої практики керівник підприємства видає наказ про персональний розподіл учнів, слухачів професійно-технічного навчального закладу на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів чи створює учнівські самостійні навчально-виробничі підрозділи та визначає відповідно до змісту робочих навчальних програм види робіт, а також призначає з числа інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робітників підприємства відповідальних за проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог, установлює системи оплати праці учнів, слухачів за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки) та укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику.

Те саме має зробити і підприємець – визначити, хто саме з його працівників буде відповідати за проходження учнем практики, створювати необхідні умови та проводити виробниче навчання (за що такому працівникові здійснюється доплата). Якщо найманих працівників немає, то вирішуватиме ці питання сам підприємець.

Відповідно до пп. 7 і 8 Порядку учні, слухачі навчальних закладів, які згідно з договором, укладеним між професійно-технічним навчальним закладом та підприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства. На практиці це означає, що зміни до штатного розпису на практикантів не робляться. Але штатний розпис – це документ, обов’язок  ведення яких покладено на юросіб. Тому, якщо фізособа-підприємець не складає штатного розпису, то ця норма для нього не діє.

Всі організаційні питання проходження виробничої практики та виробничого навчання в кожному конкретному випадку визначаються положеннями договору, укладеного навчальним закладом і підприємством. Типова форма такого договору наведена в додатку до Порядку.

Згідно із п. 10 Порядку з моменту розподілу учнів, слухачів професійно-технічного навчального закладу на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов'язки щодо виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню на рівні з відповідними працівниками підприємства.

Отже, учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак на них у повній мірі розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства. Ось ця норма застосовується і фізособою-підприємцем.

П. 17 Порядку встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань, підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Оформлення такої заробітної плати відбувається звичайними для підприємства первинними та кадровими документами. Тож, така зарплата має бути включена у відомість про нарахування зарплати, а такі практиканти – до табелю обліку робочого часу (якщо оплата відбувається за відпрацьований час). При цьому можливо заповнення й табелю, який надається ПТУ, але якщо такий табель складається для навчального закладу, то, звісно, підприємець повинен мати й власний табель обліку робочого часу, в якому відображені дані про зазначених практикантів. 

Нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок професійно-технічного навчального закладу або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п'яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.

П'ятдесят відсотків заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням професійно-технічних навчальних закладів, може бути направлено на рахунок навчального закладу для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи. Порядок такої сплати визначається договором, який укладається між підприємством та ПТУ. Але як правило, ці 50% обраховуються з суми нарахованої практикантам зарплати, а отже, перераховуються без зменшення на суми податків (які таким чином фактично утримуються з решта зарплати, яка нарахована практиканту). 

Щодо необхідності повідомляти ДПІ про початок практики та допущення практиканта до виконання робіт, зазначимо таке.

Основною підставою виникнення трудових правовідносин на території України є факт укладення трудового договору, яким відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою (далі – роботодавець), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець – виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Загальний порядок укладення трудового договору встановлено ст. 24 КЗпП, якою, зокрема, передбачено укладення трудового договору, як правило, в письмовій формі.  Згідно із частиною третьою ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, оскільки практикант виконує певні роботи, за які він отримує заробітну плату, із ним слід укласти трудовий договір (зокрема, у формі наказу про прийняття на роботу) на строк проходження практики. І, звісно, слід повідомити про це податківців у загальновстановленому порядку.

Разом з тим, ст. 38 Закону № 103 встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний, і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

При цьому слід зазначити, що професійно-технічна освіта може включати, зокрема, професійно-практичну підготовку, яка проводиться на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг у формі виробничої практики  (ст. 25 Закону № 103).

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Для студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які раніше не працювали та у зв'язку з цим не мали трудових книжок, відомості про роботу в студентських таборах, на виробничій практиці, а також про виконання науково-дослідної госпдоговірної тематики на підставі довідок вносяться підприємством, де надалі вони будуть працювати (п. 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58). Отже, про факт проходження практики після її закінчення підприємець має надати практиканту довідку. А той цю довідку надасть наступному роботодавцю.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються КЗпП, Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.