Пiд час звiльнення працiвниковi виплачують усi суми, що належать йому вiд пiдприємства, установи, органiзацiї, в день звiльнення. Якщо працiвник у день звiльнення не працював, то названi суми мають бути виплаченi не пiзнiше вiд наступного дня пiсля пред'явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).
У разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у названi строки пiдприємство повинно виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП).
Обчислення середньої заробiтної плати в цьому разi провадиться вiдповiдно до норм Порядку обчислення середньої заробiтної плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.95 р. №100, виходячи з виплат за останнi два календарних мiсяцi роботи, що передують подiї, з якою пов'язана вiдповiдна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються iз середньої заробiтної плати за останнi два мiсяцi роботи, провадиться множенням середньоденного заробiтку на число робочих днiв, якi мають бути оплаченi за середнiм заробiтком.
Середньоденна заробiтна плата визначається дiленням заробiтної плати за фактично вiдпрацьованi протягом двох мiсяцiв робочi днi на число таких робочих днiв (п. 8 Порядку). Законодавством не передбачено, що середньоденний заробiток за час несвоєчасного розрахунку, пiд час звiльнення виплачується з урахуванням календарних днiв.
Отже, середнiй заробiток виплачується за всi робочi днi, на якi було затримано розрахунок, до дня фактичного розрахунку включно.