Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до ст. 3 Закону про оплату праці, мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
У разі якщо працівник, заробітна плата якого дорівнює або приблизно дорівнює мінімальній, не відпрацював установленої для нього норми (внаслідок прогулу, хвороби, відпустки тощо), роботодавець не зобов'язаний виплачувати йому зарплату на рівні, не нижчому від мінімальної. Одним із випадків, коли встановлена законодавством державна соціальна гарантія пропорційно зменшується, є установлення неповного робочого часу.
Згідно з пп. 8 п. 1 ст. 40 Бюджетного кодексу України, розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік. Розміри мінімальної заробітної плати на 2015 рік затверджено у ст. 8 Закону України від 28.12.2014 р. №80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік»:
— у місячному розмірі: з 1 січня — 1218 грн, з 1 грудня — 1378 грн;
— у погодинному розмірі: з 1 січня — 7,29 грн, з 1 грудня — 8,25 грн.