Звільнення сумісника з основного місця роботи та повідомлення ТЦК

Чи потрібно у день звільнення з основного місця роботи звільнити також і за сумісництвом, а наступного дня прийняти за основним? Чи потрібно повідомляти податкову?

Так. Працівник, у якого немає основного місця роботи, не може працювати за сумісництвом. Оскільки, сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП та ст. 19 Закону про оплату праці).

Проте ініціатива у виборі основного місця роботи повинна йти від працівника, тобто він сам пише заяву про звільнення за основним місцем роботи, одразу ж після цього визначає свою роботу за сумісництвом як основну, а це вимагає написання відповідних заяв роботодавцю за сумісництвом – про звільнення з роботи за сумісництвом та про прийняття на основне місце роботи.

Відповідно, потрібно подавати повідомлення про прийняття на роботу до ДПС з категорія особи: 1 – «наймані працівники за основним місцем роботи» у графі 5. Та не забудьте провести остаточний розрахунок при звільненні.

Чи можливо просто наступного дня після звільнення прийняти на основне місце роботи, а сумісництво не чіпати? Чи потрібно повідомляти податкову?

Залежно від обставин – так або ні. 

Так, якщо роботодавець на даному підприємстві запропонує основне місце роботи за іншою посадою, то працівник може залишитися сумісником за тією посадою, на якій він заразперебуває. Тобто сумісництво можна не чіпати.

Також, потрібно подавати повідомлення про прийняття на роботу до ДПС з категорія особи: 1 – «наймані працівники за основним місцем роботи» у графі 5.

Ні, якщо розглянутої вище пропозиції від роботодавця не надійде, то зберегти сумісництво працівнику не вдасться і доведеться звільнятися з місця роботи за сумісництвом та писати заяву на прийом за основним місцем роботи. 

Тоді, в даній ситуації, потрібно буде подати повідомлення про прийняття на роботу до ДПС: з категорією особи 1 – «наймані працівники за основним місцем роботи» у графі 5.

Проте, місце роботи за сумісництвом можна зберегти за умови, якщо працівник влаштується до будь-якого іншого роботодавця за основним місцем роботи. При цьому подавати повідомлення про прийняття на роботу до ДПС не потрібнобуде, адже робота за сумісництвом продовжується.

Загалом, дії роботодавця за сумісництвом будуть залежати від того, яке місце роботи працівник визначить як основне – цього роботодавця чи іншого.

Чи потрібно у даних випадках повідомляти ТЦК?

Військовий облік найманих працівників ведеться за основним місцем роботи з заповненням розділу ІІ особової картки працівника за формою П-2. За нормами Порядку №1487, роботодавцю, у якого наймані працівники працюють за сумісництвом, додатково вести військовий облік не потрібно, незважаючи на те, що при прийомі на роботу (навіть за сумісництвом) надається: військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, якщо працівник військовозобов’язаний; військовий квиток – резервістом або посвідчення про приписку до призовної дільниці – призовником, як того вимагає пп. 20 Порядку №1487. Аналогічна вимога міститься і у ст. 24 КЗпП.

Проте, після повномаштабного вторгнення, з даного питання Головне управління персоналу Генштабу Збройних Сил України від 22 березня 2023 року №321/ЗПІ/114  вказав свою позицію (зважаючи на воєнний стан), що персональний облік осіб, що працюють за сумісництвом, здійснюється на загальних засадах, визначених Порядком №1487. При цьому вказав також, що така ситуація є тимчасовою, підхід до питання військового обліку сумісників буде переглянуто після припинення/скасування правового режиму воєнного стану.

Отже, робимо висновок, незважаючи на те, як працюють працівники за основним місцем роботи чи за сумісництвом, роботодавець-юрособа повинен повівдомляти про будь-які зміни ТЦК. Оскільки ФОПи ведуть військовий облік лише на добровільній основі.

Посадові особи підприємств несуть відповідальність згідно із законом (пп. 87 Порядку №1487), зокрема, за неподання інформації до відповідних ТЦК та СП щодо списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, за прийняття на роботу призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти, призовні дільниці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, та неподання відомостей про таких осіб.

Станом на сьогодні за порушення, визначені пп.  87 Порядку №1487, посадові особи несуть адміністративну відповідальність як за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає штраф від 3 400 до 5 100 грн. У разі повторного протягом року вчинення порушення особою, яка вже була піддана адміністративному стягненню, а також за таке порушення в особливий період штраф становитиме від 5 100 до 8 500 грн. Накладають ці штрафи територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.