Відповідно до ст. 61 Закону №2145 оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників здійснюється за рахунок:
- коштів державного та/або місцевого бюджетів;
- коштів засновників;
- власних надходжень закладів освіти;
- грантів;
- інших джерел, не заборонених законодавством.
Як це реалізовано в державних та комунальних закладах освіти
Як передбачено ст. 61 Закону №2145, посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі 3-х мінімальних заробітних плат. Посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше ніж на 10%. Найменший посадовий оклад науково-педагогічного працівника встановлюється на 25% вище від посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії.
Втім, оскільки кошти на таке підвищення в державному бюджеті ще треба знайти, то ці норми до 2023 року впроваджуються поступово, із урахуванням перехідних положень цього Закону. Зараз передбачено щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб пропорційно розміру збільшення доходів Держбюджету України порівняно з попереднім роком. А Кабмін має затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати).
Нагадаємо, що перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників затверджено постановою Кабміну від 23.12.2015 р. №1109. А схеми тарифних розрядів посад педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій встановлені у відповідних додатках до постанови Кабміну від 30.08.2002 р. №1298.
Схема тарифних розрядів посад окремих категорій педагогічних працівників навчальних закладів і установ освіти наведена у додатку 4 до наказу Міносвіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. №557.
Крім цього, працівники закладів освіти мають право на інші гарантії, передбачені КЗпП та іншим трудовим законодавством, зокрема, щодо оплати їх праці.
Також, науково-педагогічним, науковим та педагогічним працівникам закладів освіти встановлюються доплати за наукові ступені та вчені звання відповідно до закону.
Педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах:
- понад три роки – 10%;
- понад 10 років – 20%;
- понад 20 років – 30% посадового окладу.
Педагогічний працівник, який пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату в розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката.
Як це працює у приватних закладах освіти
А ось тут ситуація з 01.01.2018 р. інша. Адже зараз засновник приватного закладу освіти має право встановлювати інші, ніж передбачено Законом №2145, розміри і умови оплати праці, винагороди та допомоги для педагогічних і науково-педагогічних працівників (абз. 6 ч. 2 ст. 61 Закону №2145).
Зокрема, на нашу думку, це означає, що всі гарантії щодо оплати праці, встановлені для бюджетників ст. 61 цього Закону, в приватних закладах освіти не є обов’язковими для виконання. Як оплачувати працю власних працівників, приватний заклад освіти вирішує самостійно. Але із урахуванням іншого трудового законодавства, зокрема, КЗпП та Закону про оплату праці тощо. Втім, вони встановлюють мінімальні гарантії щодо оплати праці (щодо мінімального місячного та погодинного розміру зарплати, її індексації, оплату праці у вихідні та святкові дні тощо).
За рахунок власних надходжень та інших джерел, не заборонених законодавством, заклад освіти має право встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії та інші види заохочень.
Відповідно до законодавства, установчих документів та колективного договору, керівник закладу освіти має право встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії за використання в освітньому процесі іноземних мов, сучасних технологій, реалізацію інноваційних проектів тощо.
З іншого боку, отримані приватним закладом освіти публічні кошти розподіляються у порядку, визначеному законодавством для державних і комунальних закладів освіти.
Під публічними коштами слід розуміти кошти державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності.
Як бачимо, кошти приватних закладів освіти, отримані ними від власної господарської діяльності, в цьому переліку не зазначені. Тож, змусити використовувати їх за напрямками, які передбачені для бюджетників, приватні освітні заклади не можуть. А ось, якщо такий заклад отримує інші, негосподарські надходження, та ще і цільові, застосовувати їх доведеться за напрямками, які були встановлені при їх отриманні.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити