ДПС у підкатегорії 103.25 ЗІР нагадує, що відповідно до пп. 14.1.48 ПКУ заробітна плата для цілей розд. IV ПКУ – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Згідно з ст. 47 КЗпП роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений ст. 116 КЗпП строк виплатити не оспорювану ним суму.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ.
Відповідно до пп. 163.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).
Згідно з пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 затверджені форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Згідно з пп. 2 п. 4 підрозд. 2 розд. ІІ Порядку з врахуванням абзацу одинадцятого п. 2 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку в додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП/НПД у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Відповідно до Довідника ознак доходів інші доходи відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП/НПД за ознакою доходу «127».
Висновок
Суми компенсації невикористаної основної/додаткової відпустки, яка нарахована звільненому працівнику в наступні місяці після дати звільнення відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатку ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП/НПД за ознакою доходу «127».
