Як звітувати підприємству, яке призупинило діяльність?

Звітність з ЄСВ

Відповідно до п. 1.ч. 1.ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які, зокрема,  використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Базою для нарахування ЄСВ для зазначених вище платників, є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону "Про оплату праці".

ЄСВ встановлюється у розмірі 22% до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Для найманих працівників у разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні зарплати (доходів) фізособам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску у розмірі 22%, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Як сказано у п. 11 розділу II Порядку №435, якщо юрособи - роботодавці не використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт з ЄСВ за найманих працівників до органів доходів і зборів ними не подається.

Тож, в даному випадку все буде залежати від того, чи виконує засновник обов’язки директора за зарплату. Якщо так, то йому нараховується зарплата, на яку, в свою чергу, нараховується єдиний внесок за загальними правилами, і подається звіт з ЄСВ.

Також  засновник може прийняти рішення виконувати обов’язки директора без нарахування зарплати та за умови, що таке підприємство не веде госпдіяльності. У цьому разі звіт з ЄСВ не подається. 

Про цю ситуацію ми неодноразово писали на сайті «Дебету-Кредиту», наприклад, тут та тут>>

Звітність з ПДФО

У пп. «б» п. 176.2 ПКУ сказано, що податкові агенти зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ  для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма №1ДФ), а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Отже, якщо зарплата керівнику – засновнику не нараховується, то звітність за формою №1ДФ не подається.

Звітність з податку на прибуток

Якщо підприємство протягом звітного періоду не здійснювало діяльності, відповідно, воно не має показників діяльності та фінансового результату. А отже, декларацію з податку на прибуток за такий період можна не подавати. Відповідно до чинної норми п. 49.2 ПКУ платник податку на прибуток зобов'язаний подавати декларації з податку на прибуток за кожен установлений ПКУ звітний період, у якому виникають об'єкти оподаткування, або в разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.

Тож, якщо платник податку на прибуток не провадив господарську діяльність протягом звітного (податкового) періоду та при цьому відсутні інші показники, котрі підлягають декларуванню, то декларація з податку на прибуток за такий звітний (податковий) період на підставі п. 49.2 ПКУ може не подаватися. 

Фінансова звітність

А от фінансова звітність подається в будь-якому випадку, законодавством не передбачено звільнення від подання фінзвітності у разі відсутності діяльності. Зокрема, баланс не може бути нульовим – там має бути хоча б статутний капітал та відповідні активи чи контрпасиви.

Також про подання звітності при відсутності діяльності читайте тут>>