Відображення запізнілих фіскальних чеків в обліку

У листі від 22.04.2016 р. №31-11410-06-5/11705 Мінфін роз’яснив, що витрати, щодо яких на момент складання фінзвітності не отримано первинних документів від контрагентів, визнаються:

• або у періоді отримання доходу, для отримання якого вони здійснені;
• або їх фактичного понесення, якщо витрати неможливо прямо пов’язати з доходом.

При цьому достатнім до моменту отримання первинних документів від контрагента є застосування первинних документів, створених підприємством самостійно у довільній формі з дотриманням вимог щодо обов’язкових реквізитів первинного документа. Говорячи про такий первинний документ, фахівці Мінфіну згадують бухгалтерську довідку, у якій зазначається розрахункова сума витрат.

Отже, витрати необхідно відображати незалежно від того, чи було отримано первинні документи. Витрати або надходження запасів, що мали місце у 2017 році, повинні бути відображені саме у 2017 році.

Згідно з Інструкцією №291 виправлення помилок за минулий рік, що виявлені в поточному році, та вплинули на фінрезультат коригуються шляхом кореспонденції рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" з відповідними рахунками бухобліку об'єктів класів 1-6. А помилки, що не впливають на фінрезультат відображають кореспонденціє без коригування рахунку 44.

Тож, якщо товари, що фактично були отримані та списані у 2017 році, але вчасно не списані, у наступному 2018 р. відображаються зменшенням нерозподіленого прибутку за минулий рік і відповідним обліком заборгованості перед постачальником на рахунку 63 (постачальники) або заборгованості перед підзвітною особою щодо відшкодування витрачених коштів – на субрахунку 372 (розрахунки з підзвітними особами).

ДФС у м. Києві у листі від 20.11.2015 р. №17816/10/26-15-15-03-11 роз'яснила: якщо первинні документи, що підтверджують здійснення витрат, які формують собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), складені у звітному періоді, а отримані платником у наступному звітному періоді, то такі витрати враховуються шляхом подання уточнюючого розрахунку до раніше поданої ним податкової декларації.

1) Шляхом подання уточнюючої декларації за минулий рік

Якщо термін подання декларації за минулий рік вже сплив, слід скласти уточнюючу декларацію за цей рік та заповнити її так, наче помилки й не було, тобто внести туди правильні дані у рядки 01 – 04. Рядки 27 – 31 уточнюючої декларації не заповнюються. 

До уточнюючої декларації слід також додати всі додатки, які повинні були заповнюватися та які подавалися разом зі звітною декларацією за рік, що виправляється.

2) У декларації за податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені

Такий варіант позбавляє необхідності складати та подавати окрему уточнюючу декларацію. Якщо помилка полягає у заниженні витрат, то після виправлення помилки суму податку до сплати буде зменшено.

Отже, відображення в обліку запізнілих документів та виправлення помилки не призведе до недоплати податку до бюджету.

Виправлення у поточній декларації з податку на прибуток вимагає подання додатка ВП до такої декларації. Декларація за поточний рік позначається як "звітна", додаток ВП до неї - також. У шапці додатка ВП зазначається звітний (податковий) період, що уточнюється. Таблиця 1 додатка ВП заповнюється правильними даними за цей рік.

 Фінансова звітність

Згідно з п. 4 П(С)БО 6 виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Оскільки не проведені вчасно документи приводять, як правило, до заниження витрат підприємства, то, відповідно, така помилка вплинула на суму нерозподіленого прибутку (не покритого збитку). Оформлюється виправлення такої помилки за допомогою бухгалтерської довідки з усіма реквізитами первинного документа. Як оформлювати бухгалтерську довідку ми писали тут>>

Облік запасів

Згідно з п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно первинним документом для відображення витрат від використання запасів буде саме акт на списання таких запасів. Чек на придбання таких запасів є лише документом для їх оприбуткування. Отже, платники податків повинні вести оприбуткування та списання запасів у розрізі номенклатури і на підставі первинних документів. Відсутність документів на списання певної номенклатури запасів може бути підставою для невизнання відповідних витрат податківцями.