Позиція контролюючого органу про те, що господарську операцію нібито можна підтвердити лише оригіналом первинного документа, не відповідає чинному законодавству. Жоден нормативний акт не містить такої вимоги.
Почнемо з базової норми — ст. 44 ПКУ. Вона зобов'язує платника вести облік доходів і витрат на підставі первинних документів, регістрів бухобліку та іншої документально підтвердженої інформації, і водночас забороняє формувати показники звітності на підставі даних, не підтверджених документами. Про обов'язковість саме оригіналу мова не йде взагалі. Більше того, п. 44.7 ПКУ прямо передбачає ситуацію, коли платник податків у разі відмови перевіряючого враховувати надані документи має право подати до контролюючого органу саме копії цих документів, засвідчені печаткою (за наявності) та підписом платника. Це означає, що законодавець свідомо наділяє копію статусом самостійного документа з юридичною силою, придатного для прийняття рішення контролюючим органом.
Аналогічний підхід закладено в Законі №996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Частина 9 ст. 9 цього Закону, регулюючи порядок вилучення документів у підприємства, вимагає складання реєстру саме копій, що вилучаються, — а отже, законодавець визнає копію повноцінним об'єктом обліку та документообігу. Ще показовіша ч. 6 ст. 9 Закону №996: якщо підприємство веде первинні документи в електронній формі, воно зобов'язане за власний рахунок виготовляти їх паперові копії на вимогу контрагентів чи контролюючих органів. У такому разі оригіналом залишається саме електронний документ, а паперовим носієм інформації є лише його копія — і жодних застережень щодо втрати доказової сили така копія не має.
Підтверджує це і пп. 2.5 Положення №88: особи, які беруть участь в операціях з прийому-видачі коштів, цінних паперів чи ТМЦ, забезпечуються підприємством саме копіями первинних документів про таку операцію. Слово «оригінал» у цьому нормативному акті взагалі не згадується.
Щодо процесуального аспекту, важливо розуміти логіку доказування в адміністративному суді. Відповідно до ст. 72, 73, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), суд оцінює докази за критеріями належності, допустимості, достовірності та достатності, і жоден доказ не має наперед встановленої сили. Якщо контролюючий орган не заперечує сам факт господарської операції (наприклад, факт проживання відрядженого працівника в готелі), а лише оспорює право підтвердити цей факт копією, а не оригіналом квитанції, спір переміщується у площину допустимості копії як доказу. Копія, складена без порушення закону (а існування копій прямо передбачено ПКУ, Законом №996 та Положенням №88), є цілком допустимим доказом, оскільки законодавство ніде не встановлює обов'язкової форми підтвердження виключно оригіналом.
Судова практика послідовно виходить із презумпції добросовісності платника податків та реальності здійснених операцій, доки контролюючий орган не спростує це належними доказами (постанова ВАСУ від 20.04.2016 у справі №826/16666/15, постанови Верховного Суду від 24.09.2019 у справі №813/185/15 та від 12.03.2019 у справі №823/1220/17). Ця презумпція діє й тоді, коли операцію підтверджено копією, а не оригіналом документа — головне, щоб копія була засвідчена належним чином і відображала достовірну інформацію.
Отже, аргумент перевіряючих про безумовну недостатність копії первинного документа є юридично необґрунтованим і може успішно оспорюватися як в адміністративному оскарженні, так і в суді.
Висновки
- Жоден нормативний акт — ні ПКУ, ні Закон №996, ні Положення №88 — не встановлює обов'язку підтверджувати господарську операцію винятково оригіналом первинного документа; копія прямо визнається законодавцем самостійним документом з юридичною силою;
- Якщо первинний документ ведеться в електронній формі, паперова копія є єдино можливою формою його пред'явлення на вимогу контролюючих органів, і це не позбавляє її доказової сили;
- У судовому процесі копія документа є допустимим доказом за умови, що вона отримана без порушення закону та належно засвідчена, а спір фактично стосується не самого факту операції, а лише форми його підтвердження.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
