Яке документальне оформлення давальницької сировини?

З точки зору цивільного законодавства переробка давальницької сировини – це підряд. Згідно з ч. 2 ст. 837 ЦКУ договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Зокрема, ст. 840 ЦКУ передбачає такий різновид підряду як виконання роботи з матеріалу замовника. 

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені (ч. 2 ст. 840 ЦКУ):

• норми витрат матеріалу;
• строки повернення залишку матеріалу та основних відходів;
• відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків.

Водночас, договір на переробку давальницької сировини має відповідати також і вимогам податкового законодавства. Адже в іншому разі він не вважатиметься «давальницьким» з відповідними податковими наслідками. Основні вимоги до давальницьких операцій містяться у пп. 14.1.134 ПКУ. Так, при проведенні операції з давальницькою сировиною:

• має здійснюватись  саме переробка такої сировини (обробка, збагачення, використання);
• в договорі має бути  передбачена плата  за переробку;
• сировина замовника на конкретному етапі переробки має складати  не менше 20% загальної вартості готової продукції.

Передання сировини замовником виконавцю і повернення готової продукції виконавцем замовнику оформлюється звичайними первинними документами (накладними, актами приймання-передачі, ТТН), а виконання робіт з переробки – двостороннім актом. Також доцільно, щоб виконавець (переробник) оформив звіт про використання давальницької сировини із зазначенням кількості отриманої сировини, виробленої з неї продукції та відходів.