Фрахт з суми за транспортування вантажу

Згідно з пп. 14.1.260 ПКУ, фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:

• перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
• перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 % у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту.

Базова ставка фрахту - сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (пп. 14.1.12 ПКУ).

Таким чином, якщо експедитор здійснює перевезення вантажу із використанням власного транспортного засобу, то послуги з перевезення розглядаються як фрахт. Фрахтом також є перевезення вантажів на орендованому транспортному засобі. Тож виходить, що експедитор  безпосередньо надає замовнику транспортні послуги. Тому у разі здійснення виплати винагороди за фрахтування експедитору-нерезиденту, який є юридичною особою, треба сплатити податок на прибуток 6% (якщо інше не передбачено міжнародним договором для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток).

Аналогічний висновок роблять і податківці у листі від 26.04.2019 р. №1851/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Міжнародні договори можуть повністю звільнити від утримання з доходу нерезидента фрахту або зменшити його ставку, якщо договором передбачено іншу ставку. Для цього потрібно мати довідку, яка підтверджує, що він резидент країни, з якою Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування (п. 103.4 ПКУ). І ця довідка має бути належним чином легалізована.