Чи є правильною ТТН без зазначення в ній загальної суми?

Відповідно до ст. 655 ЦКУ, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 664 ЦКУ, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

• вручення товару покупцю, якщо договором встановлено обов’язок продавця доставити товар;
• надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути передано покупцю за місцезнаходженням товару.

Питання доставки товару повинні узгоджуватися у договорі купівлі-продажу. Крім того, підтвердження факту здійснення будь-якої господарської операції має бути підтверджено первинними документами (ст. 9 Закону про бухоблік).

Правилом №363 визначено, що ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені Правилами.

Відповідно завантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених ТТН у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.

Суб’єкти господарювання також можуть оформляти ТТН без дотримання встановленої форми за наявності в ній інформації про:

• назву документа;
• дату і місце його складання;
• найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;
• найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж,
• автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер);
• пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

При необхідності сторони перевезення можуть внести до ТТН будь-яку іншу інформацію.

Отже, ТТН використовують для оформлення господарської операції з передачі ТМЦ від постачальника до продавця, так і для оформлення господарської операції з надання послуг з перевезення, тобто виконує одразу дві функції.

Що стосується рядка "Усього відпущено на загальну суму, в т.ч. ПДВ" в ТТН, то він призначений для відображення в обліку постачальника та покупця господарської операції з поставки товару, який перевозиться. Також за домовленістю сторін цей рядок можна використовувати для зазначення суми відшкодування вартості суми втраченого або зіпсованого вантажу, якщо матеріальна відповідальність перевізника передбачена договором поставки (п. 16.11 Правил №363).  

Зазначимо, що водій, який доставляє товар від постачальника, засвідчує своїм підписом в ТТН факт отримання товару для перевезення, що відповідає правилам перевезення вантажів, за кількістю місць та масою брутто, а не за ціною та вартістю, яку водій не зможе перевірити з вартістю зазначеною в договорі поставки. Тобто, для постачальника (перевізника) має значення кількість вантажних місць та передача товару покупцю (вантажоотримувачу) в повному обсязі.

Оскільки  рядок "Усього відпущено на загальну суму, в т.ч. ПДВ" в ТТН не входить до обов’язкових реквізитів первинного документу, які передбачені ст. 9 Закону про бухоблік, даний рядок не є обов’язковим для заповнення. 

У ст. 9 Закону про бухоблік зазначено, що неістотні недоліки в первинних документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки неперешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З таким висновком погоджується і суд, наприклад, у Постанові ВС від 25.06.2019 р. у справі №1240/1982/18 зазначено, що недоліки складання ТТН не можуть слугувати підставою невідбуття господарської операції, оскільки метою складання її є підтвердження правомірності в податковому обліку витрат, пов’язаних з транспортуванням. 

Зазначимо, що сама ТТН не впливає на формування податкового кредиту, для цього пстачальник видає покупцю видаткову накладну та реєструє в установлені строки ПН. Також така ТТН не є підставою вважати, що господарська операція не відбулася, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух товарів відбувся. 

Таким чином, незаповнення даного рядка не робить ТТН від постачальника недійсною. Це не така вже велика помилка, щоб покупець витрачав час та сили для знаходження компромісу з постачальником щодо заповнення даного рядка. Крім того, такий незначний недолік в заповненні ТТН не позбавить покупця, при перевірці, права на витрати.