Одиниця виміру в первинних документах

В основі будь-якої господарської операції є договір між покупцем(замовником) та продавцем (виконавцем). Адже відповідно до ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних  прав та обов’язків. Договір є підставою, з якої виникає зобов’язання, виконання якого оформлюють первинним документом.

Підтвердженням факту зобов’язань згідно з договором є винятково первинні документи. А тому вони мають відповідати умовам договору, в межах якого здійснюється господарська операція.

Обов’язковими реквізитами первинного документу, відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення №88 є

• назва документа (форми);
• дата складання;
• назва підприємства, від імені якого складено первинний документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як бачимо, одиниця виміру господарської операції є в цьому переліку.

Слід зауважити, що зазначаючи в первинних документах одиниці виміру, рекомендуємо користуватися Класифікатором системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженим наказом Держстандарту України від 09.01.1997 р. №8. З 1 січня 2015 року, графа 5 « Одиниця виміру товару/послуги» податкової накладної  заповнюється саме відповідно до КСПОВО.

Податківці в листі від 30.01.2019 р. №335/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, зауважують, що у разі, якщо вартість товару/послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське) та у графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку.

У разі, якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 податкової накладної зазначається умовне позначення одиниці вимірювання такого товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах, а графа 5 не заповнюється.

Отже, зазначення платником податку при заповненні граф 4 та/або 5 податкової накладної одиниці виміру товарів/послуг здійснюється з урахуванням первинних документів.

Тобто податківці припускають, що можливі ситуації, коли одиниця обліку відсутня у Класифікаторі та пов’язують заповнення граф податкової накладної відповідно до первинних документів.

Слід зауважити, що Класифікатором ДК 011-96 прямо не передбачено такої одиниці виміру як умовна година. Серед одиниць простору та часу знаходимо секунда, хвилина, година, доба тощо. Умовних одиниць виміру ДК 011 -96  не передбачено.

Тож, на нашу думку, бажано використовувати одиниці виміру, які прямо зазначені в Класифікаторі ДК 011-96 та вказувати їх як в договорі, первинних документах так і в податкових накладних.

Водночас, враховуючи позицію податкіців, що може бути одиниця виміру, яка відсутня в Класифікаторі ДК 011-96, допускається і така ситуація. Проте сторони договору мають представляти умовно кажучи «скільки це?» або «яка це відстань часу?»,  щоб в підсумку вийти на загальну суму договору  і уникнути можливих питань та непорозумінь  в майбутньому у вирішенні спірних ситуацій.