Дата складання податкової накладної
Відповідно до пп. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів або послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів або послуг, що підлягають постачанню;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
«Поставка в місце призначення» (DAP) означає, що продавець доставив товар та передає ризик покупцю, коли товар передається в розпорядження покупцю на транспортному засобі, той що прибув та готовий до вивантаження в названому місці або в узгодженому пункті в даному місці, якщо будь-який такий пункт узгоджено в контракті. Продавець бере на себе всі ризики пов'язані з доставлення товару в місце призначення чи до узгодженої точки пов'язаної з даним місцем призначення. Своєю чергою, в даному правилі Incoterms доставлення та прибуття в пункт призначення є однаковим терміном.
При цьому податківці роз'яснювали, що датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо). Тобто, та дата, коли покупець фактично отримає такий товар, для постачальника не має значення для визначення дати ПЗ з ПДВ.
Відповідно до цього, в даному випадку датою виникнення ПЗ з ПДВ при постачанні не оплаченого товару буде:
- дата початку передачі товару покупцю, якщо доставка здійснюється власним транспортом без залучення сторонніх перевізників (оскільки умови поставки DAP);
- дата передачі товару перевізнику, який здійснює доставку товару до пункту його отримання покупцем.
Дата складання видаткової накладної
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У даному випадку видаткова накладна слугує одночасно як підставою для підтвердження факту вибуття товарів зі складу постачальника, так і підставою для оприбуткування цього ж товару його покупцем. Тому вважаємо, що тут слід користуватись тим ж правилом, що й у випадку з ПН:
- якщо товар доставляє сам перевізник, то видаткову накладну складають при безпосередній передачі товару покупцю у місці доставки;
- якщо товар доставляє перевізник, то постачальник складає видаткову накладну на дату відвантаження товару. В подальшому при фактичному отриманні товару складається акт коригування кількості до видаткової накладної, що складена постачальником на дату такого відвантаження. Разом з тим, підприємство може скласти внутрішній документ «акт вибуття товарів» - на підставі якого і буде складено ПН, а ВН скласти вже безпосередньо при передачі товару покупцю за фактичними показниками на його вагах (на підставі різниці між цими документами і складається РК).
Яку кількість вказувати у ПН?
Кількість зазначена у ПН буде відповідно залежати від того, коли така ПН буде складена. Якщо зерно доставляється власним транспортом, то ПН складається на кількість зерна за даними покупця при його передачі.
А ось у разі доставки товару перевізником і складання ПН на дату передачі зерна перевізнику, то тут слід також користуватись первинними документами, що в наявності саме на дату передачі товару перевізнику.
Своєю чергою, пп. 192.1 ПКУ передбачено, що у випадку, якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Тобто пп. 192.1 ПКУ прямо не каже про складання РК у випадку описаному у запитанні, однак якщо виходити з умови договору (що всі ризики втрати товару при його доставці до пункту призначення лежать на постачальнику) можна зробити висновок, що сума, яку буде сплачено покупцем за зерно, буде меншою або більшою на відповідну різницю між показниками кількості зерна на дату передачі перевізнику та на дату його отримання покупцем. Тому не зважаючи на те, що ПН складається на дату передачі товару перевізнику, якщо його отримання здійснюється за вагою у покупця, така ПН підлягає коригуванню на підставі РК, що складено на первинний документ в якому зазначено кількісні показники при його оприбуткуванні покупцем (або акт різниці в якому повинно бути вказано кількісні показники різниці). Таким документом може бути акт типової форми №М-7 «Акт про приймання матеріалів», затвердженої наказом Мінстату України від 21.06.96 р. №193.
Такий РК складається з причиною коригування 102 «зміна кількості».
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
