• Посилання скопійовано

Оплата фізособі-нерезиденту за проживання працівника в хостелі: що з ПДВ?

Підприємство сплатило за проживання в хостелі за кордоном відрядженого працівника на рахунок фізособи нерезидента в іноземній валюті. Які податкові наслідки з ПДВ такої операції? Які документи потрібні від нерезидента?

Згідно із пп. 170.10.1 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами ПКУ для нерезидентів).

Відповідно до пп. 170.10.3 ПКУ у разі, якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 ПКУ).

Тож підприємство при виплаті доходу нерезиденту-фізичній особі повинно було утримати з такого доходу ПДФО та ВЗ (за ставками 18% та 1,5% відповідно). Крім того, такій фізособі нерезиденту необхідно отримати РНОКПП (реєстраційний номер облікової картки платника податків), який використовується при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізична особа зобов'язана подавати інформацію про РНОКПП суб’єктам господарювання, що виплачують їм доходи.

Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених пп. 70.12 ПКУ, які не мають РНОКПП, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (пп. 70.13 ПКУ). Тому відсутність у податкового агента РНОКПП нерезидента є порушенням та нести відповідальність за невідображення в формі №1ДФ доходу фізособи-нерезидента через відсутність РНОКПП буде, в першу чергу, саме податковий агент.

Суму доходу, яка нарахована (виплачена) нерезиденту, податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку №1ДФ із зазначенням РНОКПП такого нерезидента.

Якщо податок під час виплати не було утримано, то підприємство повинно сплатити ПДФО та ВЗ за рахунок власних коштів. У разі відсутності РНОКПП нерезидента підприємство не зможе відобразити дану суму у розрахунку за формою №1ДФ, а отже, до нього можуть бути застосовані штрафи у вигляді:

  • у розмірі 510 грн за подання розрахунку з помилковими даними;
  • 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету за несвоєчасну сплату (не нарахування) податку.

Згідно з пп. 114.1 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ (1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання такого розрахунку).

 

Усунення подвійного оподаткування

Згідно зі ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Зокрема, п. 1 ст. 21 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування, види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йдеться у інших статтях цієї Угоди, підлягають оподаткуванню тільки в цій Державі.

При цьому, застосувати нижчу ставку або не утримувати податок з доходу нерезидента згідно з правилами міжнародного договору можна, якщо такий нерезидент (пп. 103.2, пп. 103.4 ПКУ):

  • є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу;
  • подав резидентові довідку (або її нотаріально посвідчену копію), яка підтверджує, що він є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інші документи (якщо це передбачено міжнародним договором).

Своєю чергою, податківці у "ЗІР" (підкатегорія 102.16) наголошують, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України при виплаті доходу нерезиденту у звітному податковому періоді є наявність на момент такої виплати довідки, яка підтверджує, що у відповідному звітному періоді нерезидент є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір України. За відсутності на момент виплати такої довідки доходи нерезидента оподатковуються відповідно до законодавства України.

Якщо податок утриманий відповідно до законодавства України, але нерезидент має право на оподаткування доходів за ставками, встановленими міжнародним договором, та надав за відповідний звітний період довідку після виплати йому доходів, то може бути застосована процедура відшкодування (повернення) сплаченого податку шляхом повернення різниці між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до умов міжнародного договору.

У разі наявності у платника податку довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік), платник податку може скористатися умовами міжнародного договору при виплаті доходу нерезиденту у звітному (податковому) періоді на підставі такої довідки, з подальшим отриманням від такого нерезидента довідки за відповідний звітний період після закінчення звітного (податкового) року.

Також така довідка повинна бути належним чином легалізована і перекладена українською мовою.

Тож підприємство може не оподатковувати виплачену суму доходу лише у тому разі, якщо на момент такої виплати має відповідну довідку, яка підтверджує, що він є резидентом країни з якою укладено міжнародну угоду.

 

ПДВ

Відповідно до пп. 180.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Місце постачання послуг, визначається згідно з пп. 186.2-186.4 ПКУ. Згідно з пп. 186.4 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пп. 186.2 і 186.3 ПКУ. Оскільки послуги з проживання не зазначено у п. 186.2 та 186.3 ПКУ, відповідно їх місце постачання знаходиться за межами території України (місце реєстрації фізособи-нерезидента).

Отже, при придбанні таких послуг у підприємства резидента податкових наслідків з ПДВ не виникає.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Первинні документи, типові форми

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Первинні документи, типові форми»

  • Доставка вантажу за CMR з розвантаженням у різних місцях за Lieferschein
    ТОВ здійснює міжнародні перевезення вантажу з України в Німеччину. У CMR зазначено одне місце розвантаження (головний склад замовника в Берліні), але фактично вантаж розвантажується в кількох магазинах у різних містах Німеччини згідно з Lieferschein. Чи це правомірно? Чи допустимо використовувати одну CMR із зазначенням загальної ваги вантажу та єдиного місця розвантаження, якщо фактично товар розвантажується в різних місцях? Як коректно оформити документи для такого перевезення?
    03.04.202535
  • Хто виписує ТТН - замовник чи вантажовідправник?
    У Правилах перевезень автомобільним транспортом в Україні зазначено, що ТТН виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Як бути, якщо замовник і вантажовідправник - це різні особи? Хто повинен виписувати ТТН і хто несе відповідальність за неправильне ЇЇ оформлення?
    03.04.2025668
  • Як платник податків подає повідомлення про неможливість вивезення/втрату первинних документів?
    Повідомлення про неможливість вивезення/втрату первинних документів в довільній формі платник податків подає до ДПС за основним місцем обліку платника податків – в е-вигляді в меню «Листування з ДПС» ; або будь-якого діючого ЦОП – на паперових носіях
    28.03.202531
  • Чи використовують факсиміле при оформленні первинних документів, які є підставою для податкового обліку?
    Використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів за письмовою згодою сторін, в якій містяться зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, не порушує законодавства, крім первинних документів, де воно не передбачено
    27.03.20251 7742
  • Оформлення ТТН при заміні водія
    Під час перевезення вантажу відбулася заміна водія: спочатку перший водій здійснював транспортування майже до місця призначення, після чого його замінив інший водій, який доставив і вивантажив товар. Чи потрібно оформлювати нову товарно-транспортну накладну при заміні водія під час перевезення вантажу? Чи достатньо внести зміни до наявної ТТН при зміні водія транспортного засобу?
    27.03.2025753