Дата включення доставки в собівартість товару: ТТН чи акт?

Згідно з пп. 9 П(С)БО 9, до первісної вартості запасів, придбаних за плату, відносяться, зокрема, транспортно-заготівельні витрати.

ТЗВ – затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх   використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів.

Отже, послуги з доставки товарів є ТЗВ і мають включатися до первісної вартості товарів.

Включення ТЗВ до первісної вартості (собівартості) запасів можна здійснювати двома методами:

1) методом прямого розподілу;

2) збірно-розподільчим методом.

Обраний метод розподілу ТЗВ слід зафіксувати в положенні про облікову політику підприємства. При цьому можна визначити різні методи розподілу для різних видів запасів чи для різних умов їх придбання.

Метод прямого розподілу застосовується, якщо під час надходження запасів відразу можна визначити витрати на їх транспортування і заготівлю. Тобто в цьому випадку ТЗВ відразу відносяться на вартість придбаних запасів. Це легко зробити у випадку, якщо придбано товари одного найменування й за однаковою ціною.

Якщо ж  доставляються запаси декількох найменувань, ТЗВ потрібно розподілити між одиницями запасів пропорційно до обраної бази (критеріїв) розподілу (це може бути вартість, вага, розмір тощо). Обрані критерії розподілу ТЗВ також необхідно вказати в положенні про облікову політику підприємства. 

Збірно-розподільчий метод доцільно застосовувати у тих випадках, коли доставок багато і придбавається велика номенклатура запасів. Він полягає в тому, що сума ТЗВ спочатку збирається на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, після чого щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. 

При цьому сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток ТЗВ визначається діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць (п. 9 П(С)БО 9).

Висновок: Вартість послуг із доставки товарів (у т.ч. й «Новою поштою») має включатися до собівартості товарів. Якою датою це слід робити залежить від обраного метода. Якщо це метод прямого розподілу – то це робиться датою оприбуткування товару. Адже на цю дату вже відома вартість доставки (вона зазначена в товаро – супровідних документах).  Акт виконаних робіт вочевидь оформляється «підсумковий», тобто на всі поставки, наприклад за кожні 10 днів.  Тож орієнтуватись виключно на дату такого акту не варто.

Якщо обрано збірно-розподільчий метод, тоді ТЗВ розподіляються на собівартість в кінці місяця.