• Посилання скопійовано

Витрати на доставку без документів: які ризики?

Підприємство придбаває товар на заводі-виробнику. Згідно з договором купівлі, доставку оплачує та організовує покупець. Однак перевізником, якого знаходить підприємство-покупець, дуже часто виступає фізособа, якій виплачується готівка (не офіційно). Які ризики підприємства-покупця, якщо немає документів, які можуть підтвердити доставку?

Витрати на транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання (включаючи витрати на страхування ризиків транспортування запасів) входять до складу транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) (абз. 6 п. 9 П(С)БО 9). Такі витрати включаються до первісної вартості запасів (п. 9 П(С)БО 9).

Однак витрати відображаються в обліку за наявності первинних документів — актів, транспортних накладних, які підтвердять госпоперацію із перевезення. Адже підставою   для   бухобліку  госпоперацій  є  первинні  документи (п. 1 ст. 9 Закону про бухоблік). Якщо немає первинних документів взагалі (тобто не планується їх отримання), то й відображати витрати не можна. Тож такі витрати на перевезення не збільшать первісну вартість придбаних запасів, та й відповідно оплата перевізнику омине витрати підприємства й не вплине на його фінрезультат.

 

Ризики зі сторони ДФС

По-перше, податківці говорять про відсутність госпоперації із придбання ТМЦ, оскільки немає підтвердження їх доставки до покупця у вигляді ТТН/подорожнього листа. А, як наслідок, зняття витрат та ПК з ПДВ. Втім, ВСУ у Постанові від 11.09.2018 р. у справі №804/4787/16 зазначає: відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення госпоперацій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухобліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Наш коментар до Постанови ВСУ можна прочитати тут>>

Таким чином, якщо у підприємства взагалі будуть відсутні документи, які підтвердять перевезення придбаного вантажу, то важко буде довести про реальність операції із придбання. ВСУ роз’яснює, що не обов’язково підтвердженням такого перевезення має бути ТТН, а перевезення можуть здійснити самі працівники підприємства на підставі укладених ЦПД, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). А ТЗ можуть перебувати як на праві оренди або лізингу.

По-друге, якщо хоч десь за документами (розрахунковими, первинними) прослідковуватиметься, що виплачувався дохід фізособі, то перевіряючі захочуть побачити сплачені податки (ПДФО та ВЗ) із такого доходу та відображення доходу в формі №1ДФ. Адже підприємство є податковим агентом (пп. 14.1.180, п. 176.2 ПКУ). Відповідальність у такому разі така:

  • За неподання №1ДФ із відомостями про виплачений дохід – 510 грн (п. 119.2 ПКУ).
    При цьому, відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абз. 1 п. 119.2 ПКУ, а не до кожного порушення окремо (підкатегорія 103.26 «ЗІР»).
  • За виплачу доходу без утриманян ПДФО та ВЗ - 25% суми нарахованого податкового зобов’язання як з ПДФО, так і з ВЗ, визначеного контролюючим органом при перевірці (п. 127.1 ПКУ).

По-третє, раніше податківці обожнювали говорити про безоплатно отримані послуги при відсутності документів, втім наразі наслідків від цього ніяких немає. Адже з 2015 року податковий облік грунтується на бухгалтерському із застосуванням податкових різниць.

Розділ ІІІ ПКУ не передбачає ніяких податкових різниць у разі безоплатно отриманих послуг. Тож слід орієнтуватися виключно на бухгалтерський фінрезультат у бухобліку.

У бухобліку збільшення/зменшення активів, а також зменшення/збільшення зобов’язань при отриманні безкоштовної послуги не відбувається. Тобто критерії для визнання доходів/витрат з п. 5 П(С)БО 15 і п. 5 П(С)БО 16 не виконуються. Втім, проведення Дт 23 (92, 93,94) — Кт 719 все-таки доречно зробити, адже у фінансовій звітності (а отже, і в бухобліку) має бути відображено всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на підставі такої фінзвітності. Цього вимагає принцип повного висвітлення (п. 6 розд. III НП(С)БО 1). Втім й у цьому разі потрібен акт приймання-передачі безоплатно отриманих послуг. Якщо його немає, то й це проведення не відображається.

Безкоштовне отримання послуг не тягне за собою жодних ПДВ-наслідків.

Таким чином, негативні наслідки з сторони ДФС можливі лише у разі прослідковування виплати доходу фізособі за перевезення вантажу 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Первинні документи, типові форми

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Первинні документи, типові форми»