• Посилання скопійовано

Повернення зламаного агрегату нерезиденту для ремонту: відображення в обліку

Підприємство імпортує та продає обладнання резидентам. Витрати на гарантійне обслуговування відшкодовує продавець-нерезидент. Запчастини для ремонту придбано у нерезидента. Після продажу обладнання зламався його агрегат, який замінено новим зі складу, а зламаний передаватимуть для ремонту. Як відобразити цю операцію в обліку?

Загальні вимоги до гарантії якості товару визначено ст. 675 ЦКУ.

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцю, має відповідати вимогам щодо його якості в момент передання, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни (ч. 4 ст. 676 ЦКУ).

Відповідно до ч. 5 ст. 269 ГКУ постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб.

Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Виходячи з того, що зламаний агрегат передаватиметься в ремонт нерезиденту, визначимося з митними режимами.

У п. 51 ст. 4 МКУ "ремонт" визначено, як операції, що здійснюються для усунення недоліків товарів, приведення їх у робочий стан, відновлення ресурсу або характеристик та не призводять до зміни коду цих товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Щодо митного режиму тимчасового вивезення зазначимо таке.

Тимчасове вивезення – це митний режим, відповідно до якого українські товари або транспортні засоби комерційного призначення вивозяться за межі митної території України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реімпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (ч. 1 ст. 113 МКУ).

Однією з умов застосування митного режиму "тимчасового вивезення" є реімпорт товарів до завершення встановленого строку без будь-яких змін.

У запитанні зазначено, що запчастини для ремонту було придбано у нерезидента; зламаний агрегат було замінено новим зі складу. І нічого не зазначено про те, що агрегат переданий для ремонту, нерезидент має повернути у відремонтованому вигляді.

Тому в ситуації, що розглядається, вивезення зламаного агрегату для ремонту може відбуватися в режимі реекспорту або експорту. Для імпортера привабливішим є режим реекспорту.

Реекспорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України, вивозяться за її межі без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ч. 1 ст. 85 Митного кодексу).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України:

  • мали статус іноземних;
  • були поміщені у митний режим імпорту;
  • повертаються нерезиденту – стороні ЗЕД - договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари перебувають у тому ж стані, у  якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.

Товари, зазначені у ч. 1 ст. 86 МКУ, можуть бути також поміщені у митний режим реекспорту, якщо:

  • під час перебування таких товарів на митній території України вони піддавалися операціям, необхідним для їх збереження, а також технічному обслуговуванню чи ремонту, необхідність у яких виникла під час перебування на митній території України;
  • у митний режим реекспорту поміщується лише частина товарів, раніше ввезених на митну територію України.

У ПКУ не передбачено коригувань фінансового результату до оподаткування на суму різниць, що виникли за операціями повернення імпортного товару. Тому такі операції відображаються в обліку виключно за бухгалтерськими правилами.

Нагадаємо, що платник податку на прибуток для обрахунку об’єкта оподаткування використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ПКУ).

Якщо товари вивозяться на умовах, наведених у п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, то підстав для коригування податкового кредиту (шляхом нарахування податкових зобов'язань згідно з п. 198.5 ПКУ) немає. Ці правила поширюються також на вивезення товарів у режимі експорту, оскільки товари використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях за ставкою 0%.

На ремонтних підприємствах (в ремонтних підрозділах підприємств) бухгалтерський облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в таких підприємствах (підрозділах) ведеться на субрахунку 207 "Запасні частини". За дебетом цього субрахунку відображаються залишок і надходження, за кредитом - витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.

Відображення у бухгалтерському обліку операцій заміни агрегату в обладнані покупця на новий (зі складу) та реекспорт зламаного агрегату наведемо у таблиці (суми умовні).

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дебет

Кредит

Відображено заміну агрегату в обладнані покупця на новий (зі складу)

23

207

40000,00

Відображено витрати, пов’язані з заміною агрегату

23

661, 65

3000,00

Виставлено рахунок (надано акт) продавцю-нерезиденту на відшкодування витрат за гарантійне обслуговування за договором

362

703

60000,00

Нараховані податкові зобов’язання з ПДВ

703

641

10000,00

Оформлено митну декларацію на реекспорт агрегату

685

207

40000,00

Відображено ввізне мито, що підлягає поверненню

377

207

2700,00

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Облік продажу майнового комплексу з незавершеним будівництвом та земельною ділянкою
    Підприємство має на балансі будівлю (цілісний майновий комплекс) та незавершене будівництво складу, що обліковується на субрахунку 152. Під будівлею земельна ділянка, облікована на субрахунку 101. Планується продаж майнового комплексу. Чи потрібно перед продажем перевести незавершене будівництво складу на субрахунок 103? Як відображати в обліку продаж наведеного комплексу?
    03.04.202526
  • Облік та ПДВ при передачі матеріалів для маскувальних сіток
    ТОВ - платник податку на прибуток за листом – проханням від ОТГ планує надати безкоштовно матеріали для виготовлення маскувальних сіток. Частину матеріалів куплено у ФОПа без ПДВ, частина з ПДВ. Як документально оформити передачу матеріалів? Чи потрібно нараховувати компенсуюче ПДВ?
    02.04.202528
  • Облік витрат благодійного фонду за відсутності цільових надходжень
    Благодійний фонд отримав послуги з електроенергії у грудні з актом виконаних робіт, які було віднесено до витрат (Дт 949 Кт 685) з одночасним проведенням (Дт 48 Кт 718). Оплата за послуги не здійснювалася, що призвело до кредиторської заборгованості. Після закриття місяця виникло дебетове сальдо за рахунком 48 через відсутність цільових надходжень. Які госпоперації потрібно було провести у випадку, коли витрати понесені в одному році, а кошти від благодійників для їх оплати не надходили?
    01.04.202579
  • Чи може підприємець-"загальносистемник" використати експертну оцінку для нарахування амортизації ОЗ?
    Підприємець-платник ЄП перейшов на загальну систему оподаткування. Документи на основні засоби (вантажні автомобілі), які безпосередньо використовуються у госпдіяльності, не збереглися. Чи правомірно використовувати оціночну вартість незалежного експерта для нарахування амортизації?
    01.04.202529
  • Облік придбання державного підприємства на аукціоні
    ТОВ на загальній системі придбало держпідприємство через аукціон з умовою погашення всіх боргів ДП. Підприємство отримало майно та зобов'язання ДП за передавальними актами з балансовими сумами. Як ТОВ має відобразити в бухобліку отримані активи та зобов'язання ДП? Яку кореспонденцію рахунків слід застосувати при оприбуткуванні майна та зобов'язань? Як відобразити в обліку погашення частини боргів, що вже сплачені, та непогашені зобов'язання?
    31.03.202518