Методологічні засади формування у бухобліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінзвітності регулюються нормами П(С)БО 14 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів.
Вартість об’єкта оренди орендар відображає на позабалансовому рахунку 01 "Орендовані необоротні активи". Вона визначається відповідно до акта приймання-передачі. Інформація про доходи й витрати, пов’язані з об’єктами оперативного лізингу, відображається в примітках до фінзвітності. Відповідно, при розірванні чи закінченні договору оренди та повернені орендованого об’єкту орендар знімає з позабалансового рахунку.
При цьому, оскільки право власності на такий об’єкт оренди до орендаря не переходить, то, відповідно, амортизація ним на такий об’єкт не нараховується.
Орендні платежі за актами виконаних робіт (або відповідно до договору, якщо ним обумовлена фіксована сума та чітко зазначений період, за який мають нараховуватися платежі) відображаються у складі витрат звітного періоду. Залежно від цілей оренди витратні рахунки (91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут") будуть залежити від того, для якої мети орендується майновий комплекс: виробничі цехи (91), офіс (92), магазин-склад для збуту готової продукції (93). Витрати на оренду в бухобліку слід відображати за фактом нарахування - щомісяця, щокварталу, залежно від умов договору, незалежно від оплати.
Якщо приміщення фактично взято в оренду, але тимчасово не використовується орендарем в госпдіяльності, то такі витрати слід зазначати на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" з подальшим планомірним віднесенням цих сум на витратні рахунки у періодах, коли орендоване майно буде використовуватись у діяльності підприємства.
Витрати, пов’язані із підтриманням об’єкту оренди в належному стані, відносяться до витрат такого орендаря. Затрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізацію, модифікацію, дообладнання, реконструкцію та ін.), які приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від його використання, відображаються як капітальні інвестиції у створенні інших необоротних матеріальних активів (п. 8 П(С)БО 14).
Приклади поліпшень наведено в п. 31 Методрекомендацій №561. Вартість поліпшень накопичується на субрахунку 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів", а при введенні об'єкта (назвемо його "Поліпшення орендованого ОЗ") в експлуатацію відображається на субрахунку 117 "Інші необоротні матеріальні активи" й амортизується за правилами п. 27 П(С)БО 7. Тобто орендар може обрати для таких об'єктів прямолінійний або виробничий методи амортизації.
Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об'єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій №561.
У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об'єкт групи 9 "Інші основні засоби" з мінімально допустимим строком корисного використання - 12 років.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись