Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з п. 4 П(С)БО 10 сумнівною вважається заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Кошти, які знаходяться на рахунках у банку, у якому введено тимчасову адміністрацію, до ліквідації такого банку без їх повернення, якраз і мають такий сумнівний статус.
У листі від 18.10.2010 р. №31-34020-20-10/28202 фахівці Мінфіну доводять, що при визнанні підприємством заборгованості банку за грошовими коштами сумнівною, сума такої заборгованості відображається за кредитом рахунку 31 "Рахунки в банках" і дебетом рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами".
Виникнення в обліку сумнівної дебіторської заборгованості означає необхідність створення резерву сумнівних боргів.
Метод, за яким визначатиметься розмір такого резерву, кожен суб’єкт господарювання обирає самостійно (див. п. 8 П(С)БО 10). Головне, щоб сума створеного резерву у майбутньому могла перекрити збитки від можливого неповернення частини або усієї суми коштів за сумнівною дебіторкою.
При створенні резерву робиться проведення Дт 944 Кт 38 (отже, в бухобліку витрати на його створення визнаються іншими витратами поточного періоду).
При цьому, суб’єкти малого та мікро підприємництва можуть не створювати такий резерв. Про це ми писали тут>>
Коли власник таких коштів матиме підстави вважати, що він їх назад не отримає, сумнівна заборгованість стане безнадійною (визначення безнадійної дебіторської заборгованості див. у п. 4 П(С)БО 10).
Суб’єкту господарювання потрібно вирішити, яким шляхом вона буде списуватися. А саме:
- за рахунок існуючого резерву сумнівних боргів (Дт 38 Кт 377);
- або на суму, яка перевищує розмір залишку резерву сумнівних боргів (або у випадку, якщо такий резерв не створювався) (Дт 944 Кт 377).
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Податкові різниці щодо нарахованих резервів та їх використання зазначені у ст. 139 ПКУ, відповідно підприємство, що прийняло рішення не застосовувати податкові різниці їх не застосовує.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
