• Посилання скопійовано

Включення плати за простій вантажу до собівартості

Чи включається плата за простій вантажу на митниці до собівартості придбаних товарів у бухгалтерському обліку згідно з П(С)БО 9, чи її слід класифікувати як штрафні санкції з відображенням у складі інших операційних витрат?

Плата за простій вантажу (демередж, сторидж) на митниці, як правило, не включається до собівартості (первісної вартості) товару, а відноситься до витрат того періоду, в якому вона була нарахована (інші операційні витрати).

Обґрунтування

Відповідно до правил бухгалтерського обліку, формування вартості товарів відбувається за такими принципами:

Склад первісної вартості: Згідно з пп. 9 НП(С)БО 9, первісна вартість запасів, придбаних за плату, складається з фактичних витрат, до яких належать:

  • суми, що сплачуються постачальнику;
  • ввізне мито;
  • непрямі податки, що не відшкодовуються;
  • транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) — доставка, страхування ризиків транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи;
  • інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням і доведенням до стану, придатного для використання.

Чому простій не є частиною собівартості:

Економічна природа: Плата за простій (демередж) зазвичай є штрафною санкцією або додатковою платою за порушення строків використання транспортних засобів чи контейнерів. Такі витрати не вважаються необхідними для доведення товару до придатного стану, а є наслідком неефективної організації процесу розмитнення або логістики.

Витрати періоду: Згідно з пп. 20 НП(С)БО 16, визнані штрафи, пені та неустойки включаються до складу інших операційних витрат (субрахунок 948 або 949). Оскільки простій часто має характер цивільно-правової відповідальності за договором перевезення, він списується на витрати періоду.

Важливе розмежування:

  • Якщо плата за простій є штрафом/санкцією за затримку — це витрати періоду (рахунок 94);
  • Якщо це плата за зберігання на митному складі, яка була необхідною та передбаченою процедурою для отримання товару (наприклад, обов'язковий митний огляд), такі витрати можуть бути розглянуті як «інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням» і включені до первісної вартості згідно з пп. 9 НП(С)БО 9.

Висновок: У більшості випадків податкові органи та аудитори розцінюють простій як наднормативні витрати, які не збільшують вартість активу, а зменшують фінансовий результат періоду, в якому вони виникли.

Увага! Ця відповідь надана новим сервісом ШІ-консультант від «Дебету-Кредиту» та перевірена фахівцями редакції.

Спробуйте сервіс просто зараз і переконайтесь у його зручності.

Поставте ваше запитання

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Автор: ШІ-консультант від «Дебету-Кредиту»

Рецензент: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Включення плати за простій вантажу до собівартості
    Чи включається плата за простій вантажу на митниці до собівартості придбаних товарів у бухгалтерському обліку згідно з П(С)БО 9, чи її слід класифікувати як штрафні санкції з відображенням у складі інших операційних витрат?
    Сьогодні 13:099
  • Збирання кукурудзи перенесено на наступний рік: як відобразити в обліку та звітності?
    Сільськогосподарське підприємство (суб’єкт малого підприємництва) посіяло кукурудзу у 2025 році. Частину операцій збирання, перевезення та послуг елеватора перенесено на січень 2026 року. Як правильно відобразити ці витрати в бухобліку, розрахувати собівартість та показати у звітності?
    Сьогодні 10:1627
  • Погашення простроченої валютної заборгованості
    Підприємство має прострочену кредиторську заборгованість. Чи можливо погасити вказану прострочену кредиторську заборгованість? Чи зобов’язане підприємство списати кредиторську заборгованість після спливу строку позовної давності?
    Сьогодні 09:2230
  • Зміна категорії підприємства: як застосувати правило «двох років» та коли переходити на МСФЗ?
    Підприємство визначає період переходу на обов’язковий аудит та складання фінзвітності за МСФЗ. За критеріями Закону про бухоблік у 2021–2022 роках воно було мікропідприємством, у 2023 році - середнім, у 2024–2025 роках за показниками відповідає великому. Виникає питання застосування ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік щодо правила «двох років поспіль»: яку категорію слід вважати актуальною у 2025 році та з якого періоду виникає обов’язок аудиту і переходу на МСФЗ?
    Сьогодні 07:1241
  • Облік зарплати директора (єдиного працівника) у ТОВ: розподіл між рахунками 23 та 92
    Є ТОВ з одним працівником - це директор. Підприємство реалізує консультаційні послуги з питань інформатизації. Фактично директор як сам надає послуги, так і виконує адміністративну роботу – керує підприємством. Заробітню плату директора відносити на рахунок 92 чи 23? Можливо, зарплату слід якось розділяти між 92 і 23? Якщо розділяти, то які варіанти можливі?
    03.02.202659