Погашення простроченої валютної заборгованості

Щодо строків позовної давності за ЗЕД-контрактами

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦКУ строк позовної давності обчислюється із дня, коли сторона дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, тобто з дня прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено договором або законом.

Загальний строк позовної давності встановлено ч. 1 ст. 257 ЦКУ тривалістю у 3 роки. Для окремих видів вимог закон може встановлювати спеціальну позовну давність: скорочену або більшої тривалості порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦКУ).

Важливо! При розрахунку цього строку необхідно враховувати періоди його законодавчого зупинення:

• Карантинний мораторій: діяв з 02.04.2020 р. до 30.06.2023 р.;
• Воєнний мораторій: діяв з 24.02.2022 р. до 31.07.2023 р. (до набрання чинності Законом №3200-IX).

Отже, фактичний календарний період, після якого спливає позовна давність за "старими" боргами (що виникли у 2020–2021 роках), може значно перевищувати 3 роки. Списувати таку заборгованість можна лише після ретельного перерахунку строків з урахуванням періодів зупинення.

Порядок відліку строку позовної давності у зовнішньоекономічній діяльності визначають згідно з нормами того права, яким регламентується договір (учасники правовідносин можуть самостійно вибрати право, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин (ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 32 Закону №2709). 

Таким чином, для визначення строків давності у ЗЕД – відносинах, спочатку потрібно уважно вивчити ЗЕД-договір і з’ясувати, право якої країни слід застосовувати за договором:

• якщо запис у договорі свідчить, що договірні відносини сторін регулюються законодавством України — строк позовної давності становить 3 роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ);
• якщо в договорі не зазначено, право якої держави регулює відносини сторін за договором — потрібно застосовувати строк позовної давності, передбачений законодавством сторони договору, визначеної відповідно до приписів ч. 1 ст. 44 Закону №2709;
• якщо сторони договору є суб’єктами країн-учасниць Конвенції ООН (Конвенція ООН про позовну давність у міжнародному купівлі-продажу товарів; Перелік країн-учасниць Конвенції наведений у листі МЗС України від 17.12.2007 р. №72/19-612/1-3811) — строк позовної давності становить 4 роки. У разі продовження строку давності він спливає не пізніше ніж через 10 років від дня, коли він розпочався. Норми Конвенції не застосовуються за умови, що сторони ЗЕД-договору купівлі-продажу виключили її застосування при укладанні договору.

Щодо можливості погашення просроченої валютної заборгованості

Сплив позовної давності не є окремою підставою для припинення зобов`язання. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо (ч. 2 ст. 598 ЦКУ). 

Таким чином, заборгованість із простроченим строком позовної давності можна оплатити добровільно, оскільки сплив строку позбавляє кредитора права примусового стягнення через суд, але не скасовує самого зобов’язання. 

Що стосується просроченої валютної заборгованості, то при її погашенні необхідно враховувати норми валютного законодавства та правила НБУ.

Станом на 28.01.2026 року діють спеціальні валютні обмеження НБУ, які впливають на можливість сплати простроченої заборгованості за імпортними контрактами. Ці обмеження сформовані в рамках постанов Національного банку України (особливо Постанова Правління НБУ №18 від 24.02.2022 р. з подальшими змінами) і діють під час воєнного стану.

Так, наразі підприємства можуть розраховуватись за імпорт будь-якої продукції лише за умови, що поставка товару здійснювалась після 23 лютого 2021 року. За поставки, здійснені до 23 лютого 2021 року, підприємства можуть розраховуватися в межах ліміту 10% від суми простроченої заборгованості за договором імпорту товарів (станом на 1 листопада 2024 року) за умови, якщо кошти переказуються на користь: 

• іноземного експортно-кредитного агентства/іноземної держави через уповноважену нею особу/іноземної особи, до складу учасників якої входить іноземна держава чи іноземний банк (за умови, що іноземна держава є учасником цього банку); 
• інших нерезидентів, за умови участі в імпортних операціях (шляхом кредитування, страхування, гарантування, поручительства) іноземного ЕКА/іноземної держави через уповноважену нею особу/іноземної особи, до складу учасників якої входить іноземна держава чи іноземний банк (за умови, що іноземна держава є учасником цього банку). 

Щодо обов’язку списання кредиторської заборгованості

Чітких підстав для списання з балансу кредиторської заборгованості нормативні акти з бухгалтерського обліку не містять. Так, відповідно до п. 5 НП(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його суму зараховують до складу доходу звітного періоду. З позиції бухгалтерського обліку, підприємство на власний розсуд вирішує, які саме обставини свідчать про те, що визнане зобов'язання не підлягає погашенню. 

Водночас, із позиції уніфікації податкових і бухгалтерських норм у кредитора і боржника, доцільно орієнтуватися на обставини визнання заборгованості безнадійною, наведені в пп. 14.1.11 ПКУ, де, зокрема, до безнадійної заборгованості, належить заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності. 

Безнадійну грошову кредиторську заборгованість списують із балансу на підставі бухгалтерської довідки і зараховують до доходу проведенням Дт 63, 685 Кт 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості", з урахуванням норм НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» у разі списання валютної заборгованості. 

Оподаткування

Податок на прибуток

Щодо операцій списання безнадійної кредиторської заборгованості будь-яких коригувань фінансового результату в ПКУ не передбачено, тому такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку. 

Зверніть увагу: у деяких консультаціях податківці зазначають, що товари, за які в межах позовної давності не проведено оплату та надалі також не передбачено отримання грошової або іншої компенсації, вважаються безоплатно отриманими (ІПК ДПСУ від 30.07.2020 р. №3154/ІПК/99-00-05-06-02-06).

ПДВ

Щодо необхідності коригування податкового кредиту з ПДВ під час списання кредиторської заборгованості перед нерезидентом податківці доходять такого висновку: з огляду на те, що під час списання кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється сума компенсації вартості товарів та не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених під час увезення товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає (ІПК ДПСУ від 30.07.2020 р. №3154/ІПК/99-00-05-06-02-06, роз'яснення з категорії 101.13, ЗІР). 

Висновки:

• Сплив позовної давності не є окремою підставою для припинення зобов`язання. Заборгованість із простроченим строком позовної давності можна оплатити добровільно, оскільки сплив строку позбавляє кредитора права примусового стягнення через суд, але не скасовує самого зобов’язання;
• При погашенні простроченої валютної заборгованості необхідно враховувати норми валютного законодавства та правила НБУ;
• Чітких підстав для списання з балансу кредиторської заборгованості нормативні акти з бухгалтерського обліку не містять. Однак, із позиції уніфікації податкових і бухгалтерських норм у кредитора і боржника, доцільно орієнтуватися на обставини визнання заборгованості безнадійною, наведені в пп. 14.1.11 ПКУ, де, зокрема, до безнадійної заборгованості, належить заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності.