Особливості бухобліку транспортно-експедиційних послуг

Згідно із Законом №1955, транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана  з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного,  транзитного   або   іншого   вантажу   за   договором  транспортного експедирування. 

Експедитори для виконання доручень клієнтів  можуть  укладати договори   з   перевізниками,    портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. При цьому перевізником є юридична  або фізична особа,  яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором  перевезення  вантажу за   доставку   до   місця   призначення  довіреного  їй  вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій  особі,  зазначеній  у  документі,  що регулює відносини між експедитором та перевізником. 

Отже, у випадку, зазначеному в запитанні, мова йде про транспортно - експедиторські послуги на підставі посередницького договору (адже власного транспорту на підприємстві немає і підприємство, не маючи власного автотранспорту, здійснює пошук перевізників і виступає посередником транспортних послуг, укладаючи із перевізниками договори перевезення вантажів в інтересах клієнтів). 

Облікові моменти тут дещо подібні до обліку за договором комісії, доручення на придбання послуг. Транзитні кошти, що призначаються для оплати послуг безпосереднього перевізника не повинні включатися до складу доходів та витрат експедитора (п. 6.2 П(С)БО 15, п. 9.1 П(С)БО 16).

Придбані послуги мають відображатися на субрахунку 685 – із замовником і на субрахунку 377 – із особами, що фактично надають ці послуги.  Датою підписання акту наданих послуг в обліку відображається проведенням Дт 361 Кт 703 – саме на плату за транспортне експедирування. Послуги із перевезення вантажу знайдуть своє відображення через проведення Дт 685 Кт 371, вантажувально-розвантажувальні або подібні послуги – Дт 377 Кт 685. Собівартістю експедитора через проведення Дт 903 Кт 23 будуть відображатися виключно ті витрати, які понесені експедитором, наприклад, зарплата експедитора, нарахування на зарплату, оплата роботи кол-центру тощо (а не вхідні послуги перевезення та супутні їм послуги!).

Якщо мова йде про міжнародне транспортне експедирування і для розрахунків використовується іноземна валюта, слід взяти до уваги П(С)БО 21. Враховуючи факт, що замовник перераховує експедитору для оплати послуг гривні, операції із отримання оплати та передачі послуг замовнику не потрапляють під регулювання П(С)БО 21. Кошти, перераховані експедитором нерезиденту для оплати послуг є власністю замовника, а не експедитора, тому отримання коштів від замовника відображається проведенням Дт 311 Кт 685, а заборгованість перед нерезидентом закриється зарахуванням заборгованості перед замовником.

У разі перерахування оплати нерезиденту заборгованість в обліку експедитора буде відображатися за курсом НБУ на дату здійснення  госпоперації (п. 5 П(С)БО 21). Якщо першою подією був аванс оплати послуг, то курсові різниці на заборгованість перед нерезидентом не нараховуються, бо в даному випадку заборгованість не є монетарною. Якщо ж першою подією було придбання послуг для замовника, то у експедитора виникає заборгованість перед замовником. Замовник має відшкодувати експедитору суму коштів, яка була ним витрачена на придбання послуг у нерезидента. По суті, інвалютна заборгованість нерезидента буде закрита із гривневою заборгованістю замовника, курсових різниць не буде. Свою винагороду експедитор відобразить в обліку за датою підписання акта приймання-передачі послуг Дт 377 Кт 703, а на собівартість послуг – Дт 903 Кт 23.

Також слід звернути увагу на відображення в бухобліку ПДВ, яке виникає за такими операціями. Докладно про це ви можете прочитати тут>>