• Посилання скопійовано

"Шведський стіл" для працівників: від обліку до документального оформлення

Підприємство організовує харчування для працівників (є своя їдальня). Керівництво прийняло рішення про перехід на харчування на умовах "шведського столу". Як організувати харчування на таких умовах? Як документально оформити процес переходу та як вести облік такого харчування? Які податки нараховувати?

Їдальня належить до виробничих структурних підрозділів (див. ч. 1 ст. 64 ГКУ). Згідно з ч. 2 ст. 64 ГКУ функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Отже, організаційні моменти роботи їдальні повинні визначатися відповідним Положенням, яке має розробити підприємство. Положення може складатися з таких розділів:

  • Загальні положення. Визначається назва ("Їдальня"), тип (структурний невідокремлений підрозділ), хто очолює (завідувач їдальні), підпорядкування (безпосередньо керівнику підприємства);
  • Основні завдання. Основне призначення їдальні — надання послуг харчування працівникам підприємства;
  • Функції. Організація приготування готових страв у кількості, що забезпечує внутрішні потреби працівників підприємства; організація місця надання харчування (приміщення їдальні), доставки страв на робочі місця (наприклад, у поле або на будмайданчик); планування і здійснення закупок продуктів, сировини, посуду, інвентарю тощо для забезпечення безперебійного функціонування протягом усього календарного року роботи підприємства та ін.;
  • Права й обов'язки. Має право самостійно планувати власну діяльність, здійснювати закупівлі продукції. Має обов'язки забезпечувати надання послуг харчування працівникам підприємства.

 

Окремі технологічні й організаційні вимоги

Їдальня — це один із можливих типів закладу ресторанного господарства (див. п. 1.5 Правил №219).

Особливість і відмінність їдальні від інших подібних закладів зазначені у п. 5.9 ДСТУ 3862-99 (Ресторанне господарство. Терміни та визначення). Їдальня – це заклад ресторанного господарства для обслуговування певного контингенту споживачів із різноманітним асортиментом продукції власного виробництва й закупних товарів, у якому страви можуть надавати у вигляді скомплектованих раціонів харчування. Функціонує, як правило, за місцем роботи споживачів тощо.

 

Бухоблік у їдальні підприємства

Єдиної схеми бухобліку в їдальнях немає. На практиці найпоширенішою є схема, запропонована Методрекомендаціями №157. Наприклад, у своєму листі від 24.06.2016 р. №3631-04/19071-07 Мінекономіки зазначило, що Методрекомендації мають виключно рекомендаційний характер і не є обов'язковими до застосування суб'єктами господарювання. З нашого погляду, запропонована Методрекомендаціями схема обліку в їдальнях є виваженою й гармонійною, ув'язаною з технічними особливостями застосування збірників рецептур, калькулювання ціни реалізації страв. Тому ми наведемо бухгалтерські записи обліку в їдальні, запропоновані в Методрекомендаціях №157. Проте наголосимо, що наведена нами схема не є єдиною можливою.

Особливості обліку, передбачені Методрекомендаціями №157:

  • всі витрати, понесені на приготування страв (зарплата з нарахуваннями працівників, амортизація обладнання тощо), крім матеріальних, не включаються до виробничої собівартості продукції, а належать до складу витрат на збут (рах. 93);
  • методом калькуляції розраховують тільки ціну реалізації кожної страви чи виробу. В основу складання калькуляції покладено норми закладки сировини, встановлені діючими збірниками рецептур;
  • собівартість страв, виробів взагалі не розраховується, у бухобліку вартість страв відображається за вартістю продуктів, сировини, з яких їх виготовлено, — як правило, за продажними цінами, рідше — за цінами придбання.

У таблиці покажемо бухгалтерські записи з придбання продуктів, приготування страв у їдальні підприємства, реалізації страв за готівку або шляхом утримання вартості страв із зарплати. Зауважимо, що для приймання готівки вже потрібен касовий апарат, незважаючи на те, що їдальня продає власну продукцію – це виняток з п. 1 ст. 9 Закону про РРО на підприємства громадського харчування не поширюється.

 

Таблиця

Придбання продуктів, приготування страв у їдальні підприємства, реалізація страв за готівку


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,грн

Д-т

К-т

1.

Придбано продукти в комору

281

631, 372

1000,00

2.

Відображено податковий кредит із ПДВ

641

631, 372

200,00

3.

З комори на кухню передано продукти для приготування страв

23

281

1000,00

4.

Нараховано націнку в розмірі суми ПДВ

23

285

200,00

5.

Нараховано націнку їдальні в розмірі 100% (на вартість продуктів з урахуванням ПДВ) (1200,00 х 100%)

23

285

1200,00

6.

Понесено витрати на приготування страв (амортизація обладнання, оплата електроенергії, водопостачання, зарплата з нарахуваннями працівників)

93

13, 63, 66, 65

800,00

7.

Готові страви передано до буфету для реалізації

282

23

2400,00

8.

Реалізовано готові страви за готівку або їхня вартість утримано із зарплати працівників

301

661

702

2400,00

9.

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ

702

641

400,00

10.

Списано на собівартість реалізації реалізовану продукцію за цінами продажу

902

282

2400,00

11.

Списано торгову націнку, що належить до реалізованої продукції (сторно)

902

 

285

 

1400.00

 

12.

Віднесено до складу фінансових результатів:
— доходи від реалізації;

702

791

2000,00

— собівартість реалізованих страв;

791

902

1000,00

— витрати на збут

791

93

800,00

 
З таблиці видно, як з'ясувати фінрезультат діяльності їдальні (див. ряд. 12). Він становить 200,00 грн (2000,00 - 1000,00 - 800,00).
 
 
Документальне оформлення
Кілька слів про документальне оформлення процесу приготування страв.
У разі виготовлення страв їдальні повинні дотримуватися норми витрат сировини (нормативні документи, якими встановлено норми, наведено в додатку 1 до Методрекомендацій №157).
На продукцію власного виробництва їдальня розраховує ціни, документуючи калькуляційними картками (див. додаток 2 до Методрекомендацій №157).
Добова потреба в сировині визначається на підставі плану-меню (див. додаток 3 до Методрекомендацій №157), який складається на підставі калькуляційних карток.
Якщо готові страви продаються за готівку, жетони, талони, абонементи, щодня завідувач виробництва (кухні, їдальні) складає Акт про реалізацію готових виробів кухні за готівку (див. додаток 7 до Методрекомендацій №157).
За звітний період (тиждень, місяць тощо) матеріально відповідальна особа їдальні (завідуючий виробництвом тощо) складає товарний звіт (див. додаток 6 до Методрекомендацій №157). До звіту додаються всі прибуткові та видаткові документи.
Також про харчування на підприємстві докладно ми писали тут та тут>>>
 
 
Щодо харчування за типом "шведський стіл"
Оподаткування доходів фізосіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування фізособи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий таким платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді, зокрема, харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств (пп. "б" пп. 164.2.17 ПКУ).
Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Водночас п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юрособи, які використовують найману працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі, зокрема, заробітної плати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.
Отже, якщо роботодавцем організовується для працівників безплатне харчування за принципом "шведського столу", коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об’єкт оподаткування ПДФО та база нарахування ЄСВ. Читайте тут>>>
 
Також про це зазначалося  у листах:
У цих листах описані правила оподаткування ПДВ вартості харчування за принципом "шведського столу". 
Водночас не має значення, скільки страв пропонується працівникам. Головне – це знеособлення харчування та відсутність контролю та обліку кількості страв та напоїв, що отримав кожний працівник.
Факт переходу на забезпечення харчування працівників за принципом "шведського столу" слід оформити наказом керівника. Зручніше це зробити з початком нового місяця, хоча можливо обрати й будь-яку іншу дату переходу.
 
Бухоблік та оподаткування витрат на "шведський стіл"
Якщо вартість страв за принципом "шведського столу" не буде компенсуватися працівниками, то їдальня не буде отримувати доходи, а отже, буде тільки витратним підрозділом. У цьому випадку всі витрати їдальні доцільно списувати на субрахунок 949 (включно з амортизацією основних засобів). 
Платникам податку на прибуток, які коригують фінрезультат для цілей оподаткування, слід звернути увагу на те, що основні засоби ідальні будуть невиробничими основними засобами з точки зору визначення основних засобів у пп. 14.1.138 ПКУ (виробничі ОЗ) та в пп. 138.3.2 ПКУ (невиробничі ОЗ). Тому на суму амортизації основних засобів їдальні буде виникати різниця відповідно до пп. 138.3.2 ПКУ.
Усі інші витрати на утримання їдальні, включаючи вартість страв, включаються до фінрезультату для оподаткування, тому що ПКУ не містить норм щодо коригування таких витрат.
Усе це справедливо лише тоді, коли працівники жодним чином не компенсують вартість страв – ані грошовими коштами, ані шляхом утримання вартості з їхньої зарплати. Якщо ж компенсація є, то облік витрат і доходів ідальні ведеться так, як описано в попередніх розділах консультації.
 
Читайте інші матеріали на дану тематику: 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Галина Казначей

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Бухгалтерський облік гарантійного та реєстраційного внеску
    Підприємство приймає участь в декількох аукціонах щодо оренди та придбання нерухомості державної та комунальної власності. Як відобразити в обліку сплату реєстраційного та гарантійного внеску?
    Сьогодні 15:233
  • Металеві вироби передано на доробку: як відобразити в обліку?
    Підприємство передало 21 т чорної труби сторонній організації для оцинкування. Виконавець надав акт виконаних робіт та накладну на повернення труби в кількості 21,8 т. Як відобразити цю операцію в обліку?
    25.04.2024161
  • Чи переводити МНМА до ОЗ, якщо після поліпшення вартість складає 40 000 грн?
    Підприємство мало на балансі об’єкт МНМА вартістю 10 000 грн, нарахувало амортизацію за методом 100%. За обліковою політикою вартісна ознака МНМА - 20 000 грн. Проведено поліпшення цього об’єкта, первісна вартість стала 40 000 грн. Чи потрібно переводити до складу ОЗ? Що з амортизацією? Як відображати в податковому обліку податку на прибуток (є різниці)?
    25.04.202456
  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    24.04.202425
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    24.04.202449