Природній убуток продукції: як облікувати?

Нормування природного убутку

Постановою №1066, що набрала чинності з 17.03.2017 р., Кабмін визнав такими, що  втратили чинність, 219 актів Української РСР, та такими, що не застосовуються на території України, 99 актів Союзу РСР. Також про це ми писали тут. Серед них є акти, які встановлювали норми природного убутку, зокрема, хімічної продукції.

Це такі документи (у цьому переліку збережено номери документів, за якими вони наведені у Постанові № 1066):

51. Постанова Держпостачу СРСР від 30 липня 1984 р. №93 "Норми природного убутку хімічної продукції при внутрішньо складських операціях";

74. Постанова Держпостачу СРСР від 19 листопада 1986 р. №156 "Норми природного убутку хімічної продукції при зберіганні на складах";

80. Постанова Держпостачу СРСР від 9 червня 1987 р. №81 "Норми природного убутку хімічної продукції при зберіганні на складах".

Замість цих документів суб’єктам господарювання не запропоновано нічого іншого, тож виходити з ситуації слід самостійно.

Природним убутком продукції вважається зменшення її кількості (маси) внаслідок природної зміни біологічних або фізико-хімічних властивостей при збереженні якісних характеристик. Оскільки законодавчо встановлених норм природного убутку хімічної продукції вже немає, то підприємствам варто самостійно встановити такі норми.

Отже, спочатку треба виконати заміри природного убутку продукції під час її фасування – саме для тієї продукції, що фасується підприємством та саме для його конкретних умов. Це повинна зробити спеціально створена комісія. Чим більше буде виконано замірів, тим точніше буде отриманий результат.

Приміром, такі заміри можна виконувати протягом певного періоду – тиждень, місяць тощо. При цьому можна орієнтуватися на норми, що були встановлені на відповідну продукцію у скасованих нормативних актах, адже вони теж були визначені на підставі численних фактичних розрахунків.

На підставі проведених замірів та висновків комісії видається наказ керівника, в якому і будуть встановлені норми убутку продукції під час її фасування – саме для цього підприємства. Такий документ буде мати статус локального нормативного акта, що діє на цьому підприємстві. 

Бухоблік

В бухобліку такі витрати продукції доцільно відображати у складі витрат на збут на рахунку 93 (п. 19 П(С)БО 16) – проведення Дт 93 Кт 28 (за умовами запитання хімічна продукція є товаром для підприємства).  Нормами П(С)БО не передбачено виключення з витрат  вартості втраченої продукції, тож в бухобліку вартість втраченої продукції включається до витрат незалежно від наявності локального нормативного акту на підприємстві (наказу про встановлення норм природного убутку). Списання здійснюється на підставі акта у довільній формі (з переліком обов’язкових реквізитів відповідно до п. 2.4 Положення № 88).

Як зазначає Мінекономрозвитку у листі від 20.10.2014 р. №3501-06/36416-07, "природний убуток товарів списується за фактичними розмірами, але не вище встановлених норм. Списання природного убутку товарів може здійснюватись тільки після інвентаризації товарів на основі відповідного розрахунку, складеного і затвердженого у встановленому порядку".

Нагадаємо, що порядок проведення інвентаризації визначений Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Мінфіну від 02.09.2014  № 879.

Отже, в даному випадку можна щомісячно проводити інвентаризацію наявної на складі хімічної продукції та списувати природні втрати в межах встановлених норм на підставі акту списання. Списання втрат поза межами встановлених норм здійснюється в залежності від обставин та причин виникнення таких втрат.

Податок на прибуток

Оскільки відповідних коригувань фінрезультату до оподаткування у ПКУ не передбачено, то з метою оподаткування податком на прибуток природні втрати продукції приймають участь у формуванні фінрезультату з метою оподаткування – як в межах норм, так і понад такі норми – так само, як і в бухобліку. Це стосується лише тих платників податку на прибуток, які коригують фінрезультат та не скористалися правом на визначення фінрезультату без застосування різниць – пп. 134.1.1 ПКУ. Ті платники податку на прибуток, які не коригують фінрезультат, можуть взагалі не перейматися цим питанням.

ПДВ

Що стосується ПДВ, то тут трохи інша ситуація.  Втрати продукції у межах норм природного убутку не впливають на облік ПДВ, оскільки зміна кількості продукції виникає внаслідок об’єктивних причин, які виникають у процесі госпдіяльності платника ПДВ. Такий підхід підтверджують і податківці в роз’ясненні, розміщеному в категорії "ЗІР" 101.04 «Як в податковому обліку з ПДВ відображається операція зі списання товарів в межах норм та/або понад норми природного убутку, які втратили товарний вигляд?». - при списанні в межах норм природного убутку товарів, при придбанні яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту та які втратили товарний вигляд, податкові зобов’язання платником ПДВ не нараховуються (за умови, що вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню).

Понаднормативні нестачі тягнуть за собою податкові наслідки в частині нарахування податкові зобов’язань з ПДВ на підставі пп."г" п. 198.5 ПКУ, оскільки придбана (імпортована) хімічна продукція не використовується в його господарській діяльності.