Система самозбирання сільськогосподарської продукції (на Заході вона називається U-pick) полягає в тому, що покупці самостійно збирають на полі вирощену продавцем сільськогосподарську продукцію, яка потім зважується та проводиться розрахунок з покупцем. Зазвичай таким чином реалізуються ягідні та овочеві культури. Покупець отримує свіжу продукцію, зібрану власноруч та без збільшення ціни на вартість збирання та доставки такої продукції на ринок. Продавець отримує економію щодо витрат на тару, оплату праці за збирання, зберігання та доставку продукції на ринок.
Саме на ту дату, коли готова продукція пропонується для продажу за системою самозбирання, вона оцінюється згідно з П(С)БО 30. Відповідно до п. 4 П(С)БО 30 сільськогосподарська продукція – це актив, одержаний в результаті відокремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання. В даному контексті рослини, що дають таку продукцію – це поточні біологічні активи, які здатні давати сільськогосподарську продукцію протягом періоду, що не перевищує 12 місяців (п. 4 П(С)БО 30).
Біологічний актив та сільськогосподарська продукція визнаються активом, якщо існує імовірність отримання підприємством у майбутньому економічних вигід, пов'язаних з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 30).
Відповідно до п. 12 П(С)БО 30 сільськогосподарська продукція при її первісному визнанні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу або за виробничою собівартістю відповідно до П(С)БО 16 "Витрати". Первісне визнання сільськогосподарської продукції відображається у тому звітному періоді, у якому вона відокремлена від біологічного активу. Далі, сільськогосподарську продукцію після її первісного визнання оцінюють та відображають відповідно до П(С)БО 9 "Запаси".
Таким чином, сільськогосподарську продукцію можна оцінити або за справедливою вартістю, або за виробничою собівартістю на дату її збирання. В даному випадку справедлива вартість буде дорівнювати ціні продажу, за якою продукція продається прямо на полі.
Більш звичним та простим буде спосіб оцінки с.-г. продукції за виробничою собівартістю. Отже, на дату самозбирання продукції:
- На рахунку 23 «Виробництво» вже накопичені витрати на її вирощування: Дт 23 Кт 13, 20, 22, 26, 27, 65, 66, 631;
- Зібрана покупцями продукція оприбутковується як готова продукція: Дт 27 Продукція сільськогосподарського виробництва Кт 23;
- Одночасно продукція списується на собівартість реалізації: Дт 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" Кт 27.
Розрахунки з покупцями можуть провадитись як готівкою, так і безготівково шляхом перерахування коштів на рахунок підприємства у банку: Дт 301, 311 Кт 701. Відповідно до ст. 9 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Якщо підприємство – платник ПДВ, то на дату першої події (попередня оплата або збирання продукції – п. 187.1 ПКУ) нараховуються ПЗ з ПДВ: Дт 701 Кт 641.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись