Списання чи реалізація залишків палива: як відобразити в бухобліку?

Списання палива можливе у випадку його фактичного використання, псування або виявлення нестачі, безоплатної передачі іншій особі, реалізації тощо.   

Так як підприємство не має автомобіля, у зв’язку із експлуатацією якого можна було б списати паливо, то списання пального як використаного або навіть в зв’язку із втратою ознак активу (тобто, за власним рішенням підприємства) краще не розглядати, це спричинить багато запитань з боку податківців при перевірці. 

Списання палива у випадку його псування чи нестачі може бути оформлено лише після проведення інвентаризації. У такому випадку обов’язково проводяться заходи щодо встановлення винної та/або матеріально відповідальної особи. Докладніше про проведення інвентаризації та відображення в обліку її результатів можна прочитати, наприклад, тут>>> 

У бухобліку вартість зниклого/зіпсованого пального буде списано, відповідно до п. 20 П(С)БО 16 «Витрати», за дебетом субрахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Водночас балансова вартість списаного пального зараховується на забалансовий рахунок 07 «Списані активи», а саме — на субрахунок 072 «Невідшкодовані недостачі та втрати від псування цінностей». Якщо винну особу буде знайдено, вартість пального списується із субрахунку 072, а підприємство має визнати дохід: Дт 375 Кт 716. 

Що стосується податку на прибуток, то відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухобліку або міжнародних стандартів фінзвітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. Коригування, щодо використання запасів не у господарській діяльності (нестач) не застосовуються. До того ж платники податку на прибуток, у яких минулорічний дохід не перевищує 20 млн грн, мають право не проводити коригування фінрезультату на всі різниці, визначені у ІІІ розділі ПКУ (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Згідно з п. 20 П(С)БО 16 “Витрати”, до інших операційних витрат включаються нестачі й втрати від псування цінностей, а отже, ці витрати напряму впливають на фінрезультат, зменшуючи його суму. Про це податківці говорили і раніше, зокрема, тут>>>

Що ж до ПДВ, то згідно із п. 198.5 ПКУ, підприємство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати податкову накладну, так як списане пальне не використовуватиметься у господарської діяльності підприємства.

У випадку продажу паливно-мастильних матеріалів, складається наступна ситуація. Відповідно до п. 212.1.15 ПКУ платником акцизного податку є особа, що реалізує пальне, при чому в незалежності від обсягу та походження таких товарів. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви ( див. лист ДФС від 25.03.2016 р. №3098/П/99-99-21-05-14 )

У випадку реалізації пального у обсягах, що не перевищує обсяги такого пального придбаного у інших платників акцизного податку, сплачувати акцизний податок з такої реалізації не буде потрібно. Однак на всі обсяги реалізованого пального підприємство зобов'язане складати в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (див. лист ДФС від 17.05.2016 р. №10751/6/99-99-15-03-03-15.

При використанні паливних скретч-карт, їх оприбуткування на підприємстві, як правило, відбувається за дебетом субрахунку 203 «Паливо». Але суми, що сплачені на них, фактично є передоплатою за постачання палива. При цьому, у договорі вказується, в який момент відбувається перехід права власності на паливо. Це може бути як момент надходження такої передоплати так і безпосередньо в момент заправки автомобіля.

Тому податківці, у листі від 12.03.2016 р. №5311/6/99-95-42-01-16-01 роз’яснили, що безпосередньо сама реалізація талонів та смарт – карт в безготівковій формі юрособам та фізособам – підприємцям для комерційного використання за договорами купівлі-продажу не відноситься до реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. То ж при такій реалізації необхідності реєструватись платниками акцизного податку немає.