• Посилання скопійовано

Резерв сумнівних боргів в обліку фінансових установ

Який порядок формування та використання резерву сумнівних боргів фінансових компаній за кредитами, наданими фізособам? Як такий резерв відображається в податковому обліку згідно зі ст. 139 ПКУ?

Кредити, надані фінансовою компанією фізичним особам – це дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом, адже вона має бути повернена грошовими коштами. На таку заборгованість нараховується резерв сумнівних боргів.

З 01.01.2017 р. внесено зміни до порядку визначення податкових різниць при формуванні резерву сумнівних боргів, що визначений п. 139.2 ПКУ. Хоча, як і раніше, згідно із пп. 134.1.1 ПКУ, застосовувати ці різниці зобов’язані лише ті платники податку на прибуток, у яких сума річного доходу перевищує 20 млн грн.

Згідно з пп. 139.2.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

  • на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; 
  • на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Тобто з витрат повністю виключається сума резерву сумнівних боргів, нарахованого у звітному періоді згідно з п. 7, п. 8 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» (або за правилами МСФО, якщо фінансова установа застосовує їх, а не П(С)БО).

Також виключається з витрат вся сума списаної дебіторської заборгованості понад суму цього резерву. 

Наступний підпункт 139.2.2 ПКУ визначає, на які суми зменшується фінансовий результат до оподаткування:

  • на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

Коригування резерву сумнівних боргів здійснюється на кожну дату балансу, з тією метою, щоб сума резерву завжди відповідала реальному стану дебіторської заборгованості на дату балансу. Коригування може бути як в бік збільшення, так і в бік зменшення. У першому випадку таке збільшення буде враховано при збільшенні фінрезультату згідно з пп. 139.2.1 ПКУ. Якщо ми зменшуємо резерв, ми маємо врахувати цю суму у зменшення фінрезультату згідно з пп. 139.2.2 ПКУ.

З 01.01.2017 р. до пп. 139.2.2 ПКУ внесено зміни, згідно з якими фінрезультат зменшується на загальну суму списаної дебіторської заборгованості, яка відповідає нормам ПКУ, а саме - визначенню такої заборгованості, наданому в пп. 14.1.11 ПКУ.  

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Особливості списання пального при використанні генератора: невідповідність облікових та фактичних даних
    На підприємстві для забезпечення безперебійної роботи встановлено дизельний генератор. За результатами осені та грудня 2025 року виявлено розбіжність: згідно з журналом видачі та актами списання обсяг використаного пального перевищує обсяг, що був оприбуткований. Як виправити дану помилку?
    Сьогодні 14:1346
  • Уцінка запасів у бухгалтерському та податковому обліку
    Яким є порядок проведення та документального оформлення уцінки запасів згідно з НП(С)БО 9 «Запаси»? Розкрийте критерії визначення чистої вартості реалізації, правила відображення результатів уцінки на рахунках бухгалтерського обліку та вплив цих операцій на податковий облік з податку на прибуток і ПДВ
    Сьогодні 10:0233
  • Пошкоджено частину імпортованого товару: наслідки для імпортера
    Підприємство – платник податку на прибуток та ПДВ придбало товар у нерезидента, оформлено ВМД, сплачено ПДВ. Під час перевезення товару власним транспортом внаслідок ДТП частина товару була пошкоджена. Складено акт страховою компанією, але вона не виплачує компенсацію за пошкоджений товар, поки підприємство не надасть документ про його утилізацію або продаж. Як відобразити цю операцію в бухобліку? Які наслідки з ПДВ?
    28.01.202621
  • Дисконтування відсоткової позики від нерезидента: момент, ставка та розрахунок
    ТОВ (загальна система) отримало відсоткову позику від нерезидента у липні 2024 року у сумі 100 000 євро, термін дії позики до 31.07.2025 р. У липні 2025 року термін дії позики продовжений до 31.12.2027 року додатковою угодою, сума позики збільшена на 100 000 євро. Річна ставка позики 8,63%, загальна сума позики на 31.12.2025 р. склала 200 000 євро. З якого моменту виникає обов’язок дисконтування? Яку ставку обрати для дисконтування? Чи достатньо для обрання ставки дисконтування отримати довідку обслуговуючого банку по ставках аналогічних кредитів? Як провести розрахунок дисконтування (наведіть приклад розрахунку)
    28.01.202628
  • Облік розробки БПЛА за кошти цільового фінансування
    Підприємство займається розробкою нових видів БПЛА. Виробництво здійснюється на умовах цільового фінансування (отримання пожертви від благодійного фонду). БПЛА під час тестових випробувань знищуються. На яку дату відображаються доходи та витрати по операціях виготовлення тестових зразків БПЛА?
    27.01.202625