Облік податку на нерухоме майно

Запитання: Як відображається в обліку сума нарахованого та сплаченого податку на нерухоме майно? Чи може підприємство віднести до складу витрат залишок суми такого податку, якщо при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток частина податку на нерухомість залишилася не використаною (сума нарахованого податку на прибуток менша, ніж нарахований податок на нерухоме майно)?

Відповідь:

Згідно з п. 137.6 ПКУ податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку має зменшуватися на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки саме щодо об'єктів нежитлової нерухомості.

Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.

Але це відбувається в податковому обліку платника податку на прибуток. А як відображається податок на нерухомість в бухгалтерському обліку?

Саме в бухгалтерському обліку відбувається те, що в п. 137.6 ПКУ має назву нарахування податку на нерухоме майно. При цьому підприємство визнає зобов’язання зі сплати такого податку. А от облік витрат за таким податком має свої особливості і обумовлені вони порядком його декларування та сплати. 

Зокрема, у листі ДФС від 10.05.2016 р. №10299/6/99-95-42-02-16  коротко підсумовується порядок звітування за податком на нерухоме майно і порядок сплати цього податку. Згідно з нормами ПКУ, юрособи зобов’язані визначати суму цього податку, виходячи з нерухомості, яка перебуває в їх власності станом на 1 січня звітного року, і подати декларацію з цього податку до 20 лютого звітного року. Свої особливості має визначення цього податку в разі, якщо протягом звітного року платник набуває або втрачає право власності на нерухоме майно. Вони теж зазначені в цьому листі із посиланням на відповідні норми ПКУ. Додатково можна прочитати листи ГУ ДФС у Київській області від 16.06.2016 р. №1368/10/10-36-13-04, ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.05.2016 р. №1653/10/08-01-13-03-14 тощо.

Тож, в найпростішому випадку, підприємство визначає суму податку на нерухоме майно за звітний рік самостійно і наперед. Цей податок сплачується щоквартально, рівними частками, протягом 30 днів після закінчення відповідного кварталу (пп. 266.10.1 ПКУ).  Тому в бухгалтерському обліку нарахування суми податку відбувається на підставі поданої декларації (тобто, в сумі узгодженого податкового зобов’язання) проведенням Дт 39 Кт 641. А ось визнання витрат відбувається рівними частками щомісячно або щоквартально: Дт 23, 91-94 Кт 39  (див. з цього приводу лист Мінфіну від 18.08.2015 р. №31-11410-08-16/26592). Відповідно, сплата податку (на підставі платіжних доручень та виписок банку) відображатиметься проведенням: Дт 641 Кт 311.

Далі сума нарахованого податку на нерухомість враховується для зменшення суми податку на прибуток в розмірі, зазначеному в п. 137.6 ПКУ. Але ані таке зменшення, ані залишок невикористаного в рахунок цього зменшення податку на нерухомість, не відображається в бухгалтерському обліку! Ця процедура відбувається тільки при заповненні декларації з податку на прибуток за відповідний звітний період.