Нюанси обліку і оподаткування страхових внесків щодо довгострокового страхування життя працівників

Відповідно до п. 24 П(С)БО 16 до  складу  елемента  "Відрахування  на соціальні заходи" включаються відрахування  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відрахування  на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи. 

А такий елемент є складовою витрат операційної діяльності відповідно до п. 20 П(С)БО 16. 

Відповідно до Інструкції №291 до витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів", відносяться витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; оплата торгового патенту; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

На практиці страхові внески підприємства часто перераховують у річному розмірі. Але оскільки йдеться про страхування не самого підприємства чи його майна, а страхування життя працівників, і якщо бенефіціаром (тобто, одержувачем страхового відшкодування) за договором є не підприємство, а інші особи (наприклад, родина працівника), виникає питання, як нараховувати ці страхові внески (тобто, визнавати витрати за ними), одразу в місяці сплати, чи поступово, протягом року? Вирішити це має саме підприємство, відповідно до власної облікової політики. 

Іноді, спираючись на п. 7 П(С)БО 16, підприємство визнає такі витрати в усій сумі сплачених страхових внесків у місяці їх сплати. Якщо підприємство не бажає завищувати витрати у місяці сплати страхових внесків, страхові внески за договорами добровільного страхування життя своїх працівників мають бути включені спочатку до витрат майбутніх періодів в момент їх перерахунку страховій компанії, а потім будуть визнаватися витратами щомісячно та включатися до витрат операційної діяльності. 

Нарахування і сплата страхових платежів обліковуються на рахунку 654 «Розрахунки за особистим страхуванням». Проте деякі фахівці вважають, що їх можна обліковувати на рахунках 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» або 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Деталі щодо питання оподаткування таких страхових виплат розглянуто у консультації: Страхуємо особисте життя працівників: що з оподаткуванням?

При оподаткуванні страхових внесків ПДФО потрібно пам’ятати, що такий дохід буде для працівника доходом у не грошовій формі й тому відповідно до п. 164.5 ПКУ його розмір має бути збільшено на натуральний коефіцієнт, який у 2016 році становить 1,2195. 

Також при оподаткуванні страхових внесків буде виникати запитання: як оподатковувати страховий внесок за весь рік при його перерахунку або ділити його на місяці та проводити оподаткування цих частин. Також такі ж питання будуть виникати й для відображення цих страхових внесків у ф. №1ДФ та Звіті з ЄСВ. На жаль, законодавці норм з цього приводу у діючому законодавстві не передбачили. Тож вирішити такі складні питання має бухгалтер.

На нашу думку, якщо страхові внески сплачуються за кілька місяців або навіть за рік, з метою оподаткування слід визначити, яка сума сплачується за кожний місяць і оподаткувати ці суми окремо. 

При цьому відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідну ставку. Але оскільки дохід надається у не грошовій формі, то утримувати ПДФО та військовий збір доведеться з інших доходів працівника. 

Згідно з пп. 168.1.2 ПКУ ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Але оскільки такий дохід надається в не грошовій формі, сплатити ПДФО можна і на наступний робочий день Аналогічна норма міститься в ПКУ і щодо військового збору, але ось ЄСВ вона не стосується, тому ЄСВ треба буде сплатити одночасно із сплатою страхових внесків. 

Відповідно до п. 134.1 ПКУ з 01.01.2015 року об’єктом оподаткування податком на прибуток є скоригований на податкові різниці, у випадках їх застосування, фінансовий результат, який визначений за правилами П(С)БО або МСФЗ. Підприємства, які мають суму річного доходу визначеного за правилами бухобліку за останній річний період більшу за 20 млн грн, зобов’язані відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на податкові різниці. Але розділом III ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на витрати, які виникають у разі оплати послуг довгострокового страхування життя працівника підприємства. Отже такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Зверніть увагу, податківці у листі від 21.03.2016 р. №6049/6/99-99-19-02-02-15 зазначили: відповідно до ст. 123-1 ПКУ, якщо договір довгострокового страхування життя протягом перших п'яти років його дії розривається з будь-яких причин до спливу мінімального строку його дії чи до настання відповідного страхового випадку, у результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов'язань страховика за таким договором, — страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов'язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ, що діяла на кінець звітного періоду, у якому відбулося розірвання договору чи такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим ПКУ.