До того моменту, коли уповноважений банк було оголошено неплатоспроможним, підприємство зберігало власні кошти на розрахунковому рахунку в ньому за договором банківського рахунку. В обліку підприємства ці гроші обліковувалися на субрахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" та субрахунку 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті". У разі ухвалення рішення про ліквідацію банку підприємство втрачає можливість користуватися грошима як обіговими коштами. Адже відкликання ліцензії банку супроводжується закриттям кореспондентського рахунку банку та перерахуванням залишку коштів на ньому на спеціально відкритий накопичувальний рахунок. Також на цей рахунок банку зараховують кошти самого банку й надходження на його користь. Саме з накопичувального рахунку проводять розрахунки з кредиторами та оплату витрат на здійснення процедури ліквідації (пп. 3.3 та 3.4 розд. V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку).
Крім того, після відкликання ліцензії банку автоматично припиняється фунціонування поточних рахунків його клієнтів. Оскільки після ухвалення НБУ відповідного рішення та призначення ліквідатора банку всі поточні і депозитні рахунки клієнтів закриває ліквідатор (п. 20.4 Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою НБУ від 12.11.2003 р. №492). При цьому ліквідатор самостійно повідомляє про це податкові органи. Тобто фактично після одержання інформації про відкликання ліцензії банку, його ліквідацію та наступного включення підприємства до реєстру кредиторів слід було "перенести" суми коштів, що обліковувалися на субрахунка 311 та 312 на субрахунок 377 "Розрахунки з іншими дебіторами". Таким чином відобразити як заборгованість з повернення підприємству грошей. Така заборгованість потрапляє до категорії "поточна дебіторська заборгованість", щодо якої можна створювати резерв сумнівних боргів згідно з П(С)БО 10 "Дебіторська забогованість". До того ж, ця заборгованість відповідає поняттю сумнівна заборгованість, оскільки немає 100% впевненості, що ліквідатору вистачить коштів для задоволення вимог підприємства-кредитора. Під таку сумнівну заборгованість підприємство може створити резерв сумнівних боргів: Дт 944 "Сумнівні та безнадійни борги" Кт 38 "Резерв сумнівних боргів". Надалі, якщо з об'єктивних причин ліквідатор уже ніколи не задовольнить вимог підприємства-кредитора, воно має право визнати заборгованість за коштами, що значилися на поточному рахунку в ліквідованому банку, безнадійною та списати за рахунок створеного резерву: Дт 38 Кт 377.
Таким чином, на теперішній час зазначена сума коштів має обліковуватися як дебіторська заборгованість на субрахунку 377 з відповідним відображенням у фінансової звітності підприємства, зокрема, в звіті 1-мс, ця сума має бути відображена за рядком 1155 "Поточна дебіторська заборгованість".
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись