Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до ст. 1 Закону УРСР №959-XII від 16.04.1991 р. "Про зовнішньоекономічну діяльність" представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності - це установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження. Тому повернення товару представництву нерезидента, фактично є поверненням товару нерезиденту — виробнику. Проте, важливо приділити увагу документальному оформленню такої операції. Зокрема у документах, які складає покупець, повинен бути засвідчений факт саме повернення товару за вартістю придбання (за договірною вартістю). Тому що з іншої сторони, операцію повернення можна трактувати, як продаж товару, з відповідними податковими наслідками.
Типової форми накладної на повернення немає, тому підприємство може розробити свою форму з урахуванням вимог ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.95 р. №88, а також використовувати типову форму М-11 (форма затверджена наказом Мінстату від 21.06.96 р. №193).
В бухгалтерському обліку під час зарахування товару на баланс, відповідно до переліку витрат зазначених у п. 9 ПСБО 9 “Запаси” було сформовано собівартість. І потрібно врахувати, що однією із складових собівартості іноземного товару була сума ввізного мита. Тому під час повернення товару проведення будуть мати наступний вигляд:
Д-т 632 К-т 281 — договірна вартість (сума без суми мита);
Д-т 949 К-т 281 - сума мита.
Скоріше за все, покупець не відображав, як в бухгалтерському так і в податковому обліках витрат на придбаний товар, тому коригувати суму витрат не потрібно (адже її просто немає).
Підстав для здійснення коригування (зменшення ПК з ПДВ) за ст. 192 ПКУ немає. З іншої сторони, під час ввезення товару був сплачений ПДВ, який відображався у складі ПК за п. 198.2 ПКУ. Якщо враховувати норми пп. “г” п. 198.5 ПКУ, право на ПК у зв'язку з придбанням товарів втрачається, оскільки дані товари не будуть використані у межах господарської діяльності і через повернення, операція придбання фактично анулюється. Відповідно, товари використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ. А це означає, що у звітному періоді, в якому відбувається повернення товару загалом потрібно нарахувати ПЗ з ПДВ. І такі вимоги дійсно будуть в силі. Але за умовами запитання, придбання товару відбувалось у 2011 році, як наслідок саме у цьому періоді сплачувався ПДВ на митниці і відображався згодом ПК з ПДВ. Повернення товарів відбувається після спливу 1095 днів з періоду придбання, тому на наш погляд підстав для нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ у цьому випадку не має.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
