Господарські операції зі списання активів, що втрачені через бойові дії чи обстріли, регулюються нормами національних стандартів бухгалтерського обліку та спеціальними воєнними правилами Податкового кодексу України (ПКУ).
У бухгалтерському обліку визнання витрат від ліквідації знищеного майна здійснюється відповідно до НП(С)БО 16 «Витрати» та Інструкції про застосування Плану рахунків №291.
Для запасів профільний п. 20 НП(С)БО 16 передбачає віднесення сум до складу інших операційних витрат через дебет субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» у кореспонденції з кредитом рахунків обліку запасів (20, 22, 26, 28). Водночас, зважаючи на надзвичайний характер події (дія непереборної сили), підприємство вправі зафіксувати у власній обліковій політиці альтернативний підхід — списання вартості таких запасів до інших витрат діяльності через дебет субрахунку 977 «Інші витрати діяльності».
Щодо виробничого обладнання та інших необоротних активів п. 29 НП(С)БО 16 не залишає варіативності: їхня залишкова вартість у повному обсязі спрямовується до дебету субрахунку 976 «Списання необоротних активів» одночасно зі списанням накопиченого зносу (Дт 131, 132 — Кт 10, 11). Якщо для МНМА застосовувався метод амортизації 100% при введенні в експлуатацію за п. 27 НП(С)БО 7, залишкової вартості не виникає, тож додаткові витрати при списанні відсутні; у разі застосування методу «50%/50%» залишок у розмірі 50% визнається у витратах на субрахунку 976.
У межах оподаткування прибутком підприємства, які не коригують фінансовий результат, відображають такі витрати виключно за правилами бухобліку, що зменшує об'єкт оподаткування через фінрезультат до оподаткування. У платників, які застосовують коригувальні різниці, операції зі списання запасів і МНМА не генерують коригувань, оскільки розділ III ПКУ їх не встановлює. Натомість для об'єктів основних засобів та нематеріальних активів застосовуються правила ст. 138 ПКУ: бухгалтерський фінансовий результат збільшується на бухгалтерську залишкову вартість ліквідованого об'єкта (п. 138.1 ПКУ) та зменшується на його податкову залишкову вартість, розраховану за приписами кодексу (п. 138.2 ПКУ).
Щодо ПДВ діють пільгові механізми воєнного часу
Для зруйнованих основних засобів діє загальна норма абзацу другого п. 189.9 ПКУ: якщо об'єкт знищено обставинами непереборної сили і це підтверджено належними документами, нарахування податкових зобов'язань як при самостійній ліквідації не відбувається. Щодо знищених запасів і товарів, придбаних з ПДВ, за звичайних умов вимагалося б нарахування компенсуючих зобов'язань згідно з п. 198.5 ПКУ. Проте під час воєнного стану підлягає застосуванню норма п. 32-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ: знищені внаслідок дії непереборної сили товари не визнаються використаними в негосподарській діяльності, тому компенсуюче ПЗ за п. 198.5 ПКУ не виникає, а раніше сформований вхідний податковий кредит зберігається. При цьому бюджетне відшкодування за такими сумами отримати не можна — від'ємне значення накопичується й переноситься до кредиту наступних періодів.
Щоб безпечно не нараховувати ПДВ, платник зобов'язаний сформувати належний пакет доказових документів
Сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини, акт про пожежу/руйнування, витяг з ЄРДР за фактом кримінального правопорушення, інвентаризаційні описи (протокол) та акти списання (ч. 2 ст. 9 Закону України №996-XIV). За бажанням платник може повідомити ДПС про підстави незастосування податкових зобов'язань, додавши довільне пояснення до декларації з ПДВ на підставі п. 46.4 ПКУ або надіславши документи через електронний кабінет у меню листування.
Читайте також: Облік наслідків обстрілу в 2026 році: визнання витрат за П(С)БО 16 та пільга з ПДВ
Висновки
- Залишкова вартість знищеного обладнання обов'язково списується на субрахунок 976, тоді як втрати запасів обліковують на субрахунку 947 або за вибором підприємства на субрахунку 977;
- Ліквідація запасів і МНМА не формує податкових різниць з податку на прибуток, а щодо основних засобів застосовується звичайне коригування на залишкову вартість за п. 138.1 та 138.2 ПКУ;
- Нарахування компенсуючого ПДВ за п. 189.9 та 198.5 ПКУ не виникає за умови документального підтвердження форс-мажору, руйнування та факту списання відповідно до п. 32-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
