До відновлення безпечного доступу до продукції та проведення інвентаризації її остаточне списання як втраченої або знищеної є передчасним. Водночас підприємство може уцінити готову продукцію до нульової чистої вартості реалізації, якщо документально обґрунтовано відсутність очікуваних економічних вигід від її використання або реалізації. При цьому необхідно забезпечити кількісний та аналітичний облік продукції.
Окремих податкових різниць з податку на прибуток при уцінці запасів ПКУ не передбачає. Сама по собі уцінка не спричиняє нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
Бухгалтерський облік: списання чи знецінення
Неможливість проведення інвентаризації
Відповідно до п. 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 №419, та п. 8 розд. I Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879, підприємства, активи яких перебувають на територіях бойових дій або тимчасово окупованих територіях, проводять інвентаризацію після відновлення безпечного та безперешкодного доступу до них. Інвентаризація проводиться станом на перше число місяця, наступного за місяцем, у якому з'явилася можливість доступу.
Отже, за відсутності документально встановленого факту втрати або знищення продукції її остаточне списання з балансу як нестачі є передчасним. Лист ОВА від 01.10.2026 підтверджує неможливість доступу, але сам по собі не засвідчує фізичного знищення продукції.
Уцінка готової продукції
Відповідно до п. 24–27 НП(С)БО 9 «Запаси» запаси відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Закінчення строку придатності, втрата первісних властивостей та неможливість використання продукції за призначенням є підставами для перегляду її балансової вартості.
За умови обґрунтування відсутності можливості реалізації, перероблення або іншого економічно доцільного використання шроту, чиста вартість реалізації може бути визначена на рівні 0 грн.
Якщо знецінення розглядається як зміна облікової оцінки на дату отримання документальних підтверджень поточної неможливості використання активу, сума уцінки відображається проведенням: Дт 946 «Втрати від знецінення запасів» — Кт 26 «Готова продукція».
Водночас, оскільки тримісячний строк придатності шроту минув ще у 2022 році, важливо оцінити статус операції відповідно до НП(С)БО 6: якщо непроведення своєчасної уцінки у 2022 році буде кваліфіковано як помилку минулих років, коригування здійснюється через рахунок нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) проведенням Дт 44 — Кт 26 без впливу на витрати 2026 року.
Після уцінки підприємство обов'язково забезпечує кількісний та аналітичний облік продукції до встановлення її фактичного стану.
Для документального обґрунтування уцінки доцільно оформити рішення комісії, бухгалтерську довідку, розрахунок чистої вартості реалізації та долучити документи щодо строку придатності й неможливості доступу до продукції.
Податок на прибуток (податкові різниці)
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансового результату до оподаткування за даними бухгалтерського обліку з урахуванням податкових різниць, передбачених ПКУ. Розділ III ПКУ не встановлює окремих коригувань фінансового результату на суму уцінки або списання запасів, зокрема готової продукції.
Отже, витрати від уцінки шроту, відображені за рахунком 946 у поточному періоді, зменшують бухгалтерський фінансовий результат і враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток без спеціального коригування на суму уцінки. Якщо ж здійснюється виправлення помилки минулих років через рахунок 44, фінрезультат поточного року не змінюється, а за потреби подається уточнююча декларація за відповідний минулий звітний період.
Податок на додану вартість (п. 198.5 ПКУ)
Уцінка без остаточного списання
Сама по собі уцінка готової продукції, у тому числі до нульової чистої вартості реалізації, не є операцією постачання та не свідчить про використання товарів у негосподарській діяльності. Тому за умови, що продукція продовжує обліковуватися підприємством і відсутні інші підстави для застосування п. 198.5 ПКУ, компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються.
Аналогічної позиції дотримується і контролюючий орган. Зокрема, в ІПК від 01.12.2025 №6370/ІПК/99-00-21-03-02 Державна податкова служба підтверджує, що знецінення запасів саме по собі не є об'єктом оподаткування ПДВ і не потребує нарахування зобов'язань за п. 198.5 ПКУ.
Подальше остаточне списання
Відповідно до п. 32-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях та знищені або втрачені внаслідок обставин непереборної сили під час воєнного стану, не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях або негосподарській діяльності. До таких операцій норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються (щодо готової продукції ця пільга поширюється на придбані з ПДВ товари та послуги, які сформували її виробничу собівартість).
Для застосування цієї норми необхідно документально підтвердити факт втрати або знищення продукції та причинно-наслідковий зв'язок із воєнними обставинами.
Згідно з актуальною позицією ДПС обов'язковим документом для застосування п. 32-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ при списанні товарів унаслідок форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України або уповноваженої регіональної ТПП.
Так, в ІПК від 28.05.2026 №3094/ІПК/99-00-21-03-02 ДПС підтверджує ненарахування ПДВ за п. 198.5 ПКУ у разі документально підтвердженої втрати товарів унаслідок форс-мажору та обов'язковість сертифіката ТПП для застосування спеціальної норми; в ІПК ДПС від 14.09.2026 №5456/ІПК/99-00-21-03-02 — підтверджує застосування п. 32-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ до придбаних з ПДВ товарів, знищених або втрачених унаслідок обставин непереборної сили; в ІПК ДПС від 02.09.2026 №5240/ІПК/99-00-21-03-02 — роз'яснює умови ненарахування компенсуючого ПДВ щодо товарів, втрачених у період воєнного стану.
Важливе застереження: відповідно до пп. 69.29 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту за товарами/сировиною, що були знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили під час воєнного стану, не включаються до розрахунку суми бюджетного відшкодування — вони можуть зараховуватися лише до податкового кредиту наступних періодів до повного їх погашення зобов'язаннями.
Податковий ризик у разі списання без підтвердження форс-мажору
Якщо підприємство остаточно спише шрот виключно через закінчення строку придатності, не підтвердивши його втрату внаслідок обставин непереборної сили, виникає ризик застосування пп. «г» п. 198.5 ПКУ.
У такому випадку компенсуючі податкові зобов'язання можуть нараховуватися щодо придбаних з ПДВ товарів і послуг, використаних для виготовлення продукції, з урахуванням вимог п. 189.1 ПКУ (важливо: розрахунок зобов'язань за п. 198.5 ПКУ для готової продукції вимагає вибірки вхідного ПДВ за калькуляцією, а не нарахування 20% на всю балансову вартість).
Водночас сам факт закінчення строку придатності не виключає застосування п. 32-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, якщо буде належно доведено, що втрата продукції пов'язана саме з воєнними обставинами.
Висновки
- До відновлення доступу та проведення інвентаризації остаточне списання шроту як втраченого є передчасним. Допускається уцінка до нульової чистої вартості реалізації за умови належного документального обґрунтування (через субрахунок 946 як зміна оцінки або субрахунок 44 у разі кваліфікації як виправлення помилки минулих періодів);
- Витрати від уцінки шроту через рахунок 946 зменшують бухгалтерський фінансовий результат. Окремі податкові різниці за такими операціями ПКУ не передбачені;
- Уцінка шроту сама по собі не спричиняє нарахування ПДВ за п. 198.5 ПКУ. При остаточному списанні звільнення від компенсуючих зобов'язань можливе за умови документального підтвердження втрати продукції внаслідок форс-мажору (з урахуванням сертифіката ТПП). При цьому необхідно враховувати обмеження щодо бюджетного відшкодування ПДВ за пп. 69.29 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
