Інвентаризація резерву відпусток у 2026 році: алгоритм, проведення за 471 та податкові різниці (аудіоверсія)

Проведення суцільної інвентаризації активів і зобов'язань перед формуванням річної фінансової звітності є обов'язковою процедурою. Зокрема, перевірку забезпечень майбутніх витрат і платежів суб'єкти господарювання мають здійснити у двомісячний строк до дати балансу згідно з п. 10 розд. І Положення №879. Отже, за підсумками 2026 року такий перегляд проводиться на будь-яку обрану дату протягом листопада чи грудня.

Спеціальні правила перевірки відпускного резерву закріплені в п. 8.2 розд. ІІІ Положення №879. Відповідно до цих приписів розрахункова величина залишку на субрахунку 471 наприкінці звітного року базується на фактичній кількості невикористаних днів щорічних відпусток по кожній особі та її середньоденному заробітку, визначеному згідно з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100. Отриману суму також необхідно скоригувати на ставку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (22% у загальному порядку або 8,41% для найманих працівників з інвалідністю).

Практична реалізація цього процесу передбачає взаємодію кадрової служби та бухгалтерії:

• Кадровий підрозділ формує відомість або довідку із зазначенням невикористаних днів відпочинку станом на 31 грудня за кожним співробітником окремо;
• Бухгалтер здійснює розрахунок середньоденного заробітку виходячи з виплат за останні 12 місяців (або за фактично відпрацьований період меншої тривалості);
• Шляхом перемноження невикористаних днів на середньоденну зарплату з подальшим збільшенням на коефіцієнт ЄСВ обчислюють необхідну розрахункову суму залишку. Якщо всі дні відпусток працівниками використано, кінцеве сальдо на субрахунку 471 має дорівнювати нулю.

Результати зіставлення фактичного залишку за субрахунком 471 з розрахунковим показником фіксують в акті інвентаризації, форму якого підприємство розробляє самостійно, оскільки типового бланка нормативними актами не встановлено. Якщо розрахункова сума перевищує облікове сальдо, здійснюють донарахування резерву в кореспонденції з рахунками витрат: Д-т 23, 91, 92, 93, 94 — К-т 471. У зворотній ситуації, коли розрахункова потреба є меншою за обліковий залишок, суму перевищення зменшують через коригувальний запис методом «червоне сторно» тими самими проводками.

Щодо податкового обліку, то платники податку на прибуток, які визначають податкові різниці на підставі норм розділу ІІІ Податкового кодексу України (ПКУ), застосовують спеціальний режим. Хоча пп. 139.1.1 та 139.1.2 ПКУ передбачають збільшення та зменшення фінансового результату до оподаткування на суми створених і списаних забезпечень, для витрат на оплату відпусток та ЄСВ прямо встановлено виняток. Відповідно, будь-які коригування резерву відпусток (як донарахування, так і зменшення) відображаються виключно за правилами бухгалтерського обліку та не призводять до виникнення податкових різниць.

Читайте також: Інвентаризація резерву сумнівних боргів і забезпечень – 2026: бухгалтерські та податкові наслідки

Висновки

• Інвентаризацію резерву відпусток перед річною звітністю проводять у листопаді або грудні шляхом індивідуального розрахунку за залишками днів відпочинку, середньоденною зарплатою та ставкою ЄСВ для кожного працівника;
• Виявлене відхилення між обліковим сальдо субрахунку 471 і розрахованим показником оформлюють довільним актом та врегульовують прямим донарахуванням витрат або їх зменшенням методом «сторно»;
• Операції зі створення, уточнення чи використання відпускного резерву не формують податкових різниць згідно з пп. 139.1.1 та 139.1.2 ПКУ, тому витрати впливають на фінрезультат виключно за стандартами бухобліку.