• Посилання скопійовано

Виграли суд з митницею: як відобразити результати

Як відобразити виграш суду з митницею в обліку, якщо протягом трьох років підприємство відносило на вартість товару митний збір, а сплачений на митниці ПДВ — до складу податкового кредиту?

Запитання: Протягом трьох років тривав спір підприємства-імпортера з митницею з приводу коду УКТ ЗЕД товару (і, відповідно, його митної вартості). Підприємство подало до суду. Доки йшов судовий процес, підприємству неодноразово доводилося сплачувати митний збір і ПДВ при імпорті цього товару виходячи з дуже завищеної митної вартості. Через три роки суд виніс рішення на користь підприємства-імпортера, на підставі якого йому мають повернути суми надміру сплачених на митниці податків. Як це відобразити в обліку, якщо протягом трьох років підприємство відносило на вартість товару митний збір, а сплачений на митниці ПДВ — до складу податкового кредиту?

Відповідь: Зазначимо, що до винесення рішення суду стосовно спору, який виник між підприємством і митницею, підприємство-імпортер, що є платником ПДВ і використовує товар у госпдіяльності, мало повне право і на включення сплаченого мита до складу собівартості товару, і на податковий кредит у сумі ПДВ, сплаченого при імпорті такого товару. Підприємство справді сплачувало зазначені суми під час проходження митних процедур і отримувало при цьому правильно оформлені підтвердні документи — митні декларації. Згідно з пунктами 138.4 і 138.8 ПКУ, сплачене мито відноситься до складу податкових витрат як складова собівартості проданого товару. А право на податковий кредит у сумі ПДВ, сплаченій при імпорті товару, що використовується надалі у госпдіяльності та в операціях, які обкладаються ПДВ, встановлено пп. «а» п. 198.1 та п. 198.2 ПКУ.


 

У результаті судового рішення суми ПДВ і мита при імпорті цього товару було зменшено, внаслідок чого підприємство отримає суми переплати назад. Згідно з пп. 136.1.6 ПКУ, суми надміру сплачених податків і зборів, які повертаються або мають повертатися платникові податків із бюджетів, якщо такі податки і збори не входили до складу витрат, не включаються до складу доходів платника податку на прибуток. Таким чином, суму переплати з ПДВ, яку підприємство отримає назад, до складу його доходів включено не буде (оскільки її не відносили до складу витрат раніше). А от суму отриманого надміру сплаченого мита потрібно буде включити до складу інших доходів, згідно з пп. 135.5.8 ПКУ, датою фактичного отримання. При цьому зменшувати суму витрат у сумі собівартості проданих товарів ні у кварталі винесення судового рішення, ні у кварталі фактичного отримання мита, з погляду автора, не потрібно. Адже у такому разі відбудеться подвійне збільшення об'єкта оподаткування — і за рахунок зменшених податкових витрат, і за рахунок визнаних інших доходів.

Що ж до повернення надміру сплаченого ПДВ, то підприємству доведеться зменшити суму податкового кредиту. Адже, згідно з пп. «а» п. 198.1 ПКУ, підприємство мало право на податковий кредит у сумі ПДВ, сплаченого при імпорті товару. А якщо сума ПДВ повертається імпортерові внаслідок перегляду митної вартості товару, то слід зменшити і суму податкового кредиту (на підставі бухгалтерської довідки). При цьому, на думку автора, не потрібно коригувати показники податкового кредиту в минулих звітних періодах. Підстава для зменшення виникне у тому звітному періоді, в якому відбудеться фактичне повернення з бюджету сум надміру сплаченого ПДВ, у сумі такого повернення.

А от що ще можна відкоригувати, так це суми податкових зобов'язань, що виникали під час реалізації такого товару. Адже до 01.09.2013 р. у п. 188.1 ПКУ була норма, яка вимагала, щоб база обкладення ПДВ при постачанні товару, імпортованого постачальником, була не нижча за митну вартість (за вирахуванням ПДВ), за якою такий товар було ввезено. Звісно, якщо підприємство-імпортер фактично продавало такий товар виходячи з його митної, а не реальної вартості, то коригувати податкові зобов'язання з ПДВ немає підстав, оскільки зазначена норма вимагала, щоб база обкладення визначалася насамперед виходячи із договірної ціни. Але якщо договірна ціна продажу товару була нижча за митну вартість, то податкове зобов'язання з ПДВ, нараховане імпортером на різницю між ними, можна сторнувати (зменшити) на дату винесення судом рішення про зниження митної вартості.

Окремо слід розглядати суми податкових витрат (мита) і податкового кредиту з ПДВ, щодо яких на момент повернення зазначених сум вже мине термін давності, встановлений ст. 102 ПКУ (1095 днів від дня, наступного за останнім днем граничного терміну подання податкової декларації, за відсутності уточнюючих розрахунків). З погляду автора, дата повернення мита і терміни давності ніяк не пов'язані — адже імпортерові потрібно буде не коригувати витрати минулих періодів, а визнати дохід у поточному звітному періоді. З ПДВ ситуація складніша — якщо під час перевірки фахівці Міндоходів займуть фіскальну позицію, то обов'язок щодо зменшення сум податкового кредиту вони визнають, а от право на зменшення сум податкового зобов'язання, нарахованого з різниці між продажною (договірною) і митною вартістю, — ні. У цьому випадку сміливий платник податків може обстоювати свої права у суді. Адже право на зменшення ПЗ з ПДВ має ту саму підставу, що і обов'язок зі зменшення ПК з ПДВ — зменшення митної вартості, і не менші терміни давності (адже у будь-якому випадку митна вартість визначалася раніше, ніж встановлювалася база обкладення ПДВ при постачанні імпортного товару).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Класифікація витрат: виїзд спеціаліста та транспортні послуги
    До яких витрат слід віднести вартість виїзду спеціаліста з ремонту автотранспорту в бухобліку, якщо ціна цієї послуги окремо виділена в акті? Як коректно обліковувати витрати на транспортні послуги (доставку) при придбанні бетонних кілець: включити до первісної вартості запасів (кілець), віднести до витрат на збут чи обліковувати на окремому рахунку?
    Сьогодні 10:0214
  • Аудиторські послуги: коли відображати в обліку?
    Підприємство отримало аудиторські послуги від резидента України. Акт датований 2025 роком. В акті зазначено, що було проведено аудит діяльності підприємства за 2024 рік. Підприємство звітується за НП(С)БО. У якому році необхідно включити витрати за цим актом до звіту про фінрезультати (ф.№2)? У якому році необхідно включити витрати до декларації з прибутку (відкоригувати через податкові різниці)?
    Сьогодні 07:0232
  • Порядок обліку надмірно утриманих аліментів після закриття виконавчого провадження
    Як правильно відобразити в бухобліку ситуацію, коли у лютому 2022 року з заробітної плати працівника були надмірно утримані та перераховані аліменти виконавцю на 400 грн, а виконавче провадження наразі закрито? Який рахунок слід використовувати для списання заборгованості: Дт 946 Кт 663 чи Дт 441 Кт 663?
    16.10.202553
  • Відшкодування бюджетними коштами допомоги ЗСУ: що в обліку?
    Підприємство протягом 1 півріччя 2025 року надавало благодійну допомогу ЗСУ виготовленою продукцією. Таку допомогу оподатковувало ПДВ у зв'язку з можливістю її відшкодування за рахунок грантів місцевого бюджету. У ІІІ кварталі підприємству було відшкодовано за рахунок бюджетних коштів суму витрат на благодійну допомогу без частини витрат на ПДВ. Як відобразити таку операцію в бухобліку?
    16.10.202516
  • Списання заборгованості перед засновником після зменшення статутного капіталу
    ТОВ на загальній системі, зменшуючи у 2016 році статутний капітал, відобразило заборгованість перед єдиним засновником проведенням: Дт 401 Кт 672 на суму 281 000 грн. Заборгованість не виплачена, а згодом (у 2017 році) статутний капітал було збільшено. Чи є законний та обліковий механізм списання (закриття) субрахунку 672 без фактичної виплати засновнику?
    16.10.202516