• Посилання скопійовано

Витрати на представницькі та рекламні заходи: бухоблік та податки

Підприємство займається роздрібним продажем книжок та проводить різні заходи (дитячі, зустрічі з письменниками та інші), на яких відвідувачів пригощають різними солодощами, кавою, чаєм, водою. Як проводити придбання та списання продуктів, які документи потрібні та які податкові наслідки?

Бухоблік та документальне оформлення

В наведеній ситуації йдеться про витрати на представницькі та рекламні заходи, метою яких є залучення більшої кількості клієнтів (покупців) та реалізації більшої кількості продукції. Тому витрати, пов’язані із проведенням таких заходів, є витратами на збут.

Тобто придбані продукти обліковуються спочатку як запаси (рахунок 209 або 281), а потім списуються до витрат на збут (рахунок 93).

Документальне оформлення може бути таким:

  1. Видається наказ керівника підприємства про проведення відповідного заходу, в якому вказується мета проведення (наприклад, «рекламна акція для збільшення обсягів продажу книжок»), дата, місце проведення та перелік продуктів, які необхідно придбати для частування гостей.
  2. Продукти оприбутковуються на підставі накладних, фіскальних чеків, що підтверджують купівлю води, кави, чаю тощо.
  3. Після проведення заходу складається акт про списання товарів на проведення рекламного заходу. В акті фіксується фактична кількість використаних продуктів.

 

ПДВ

Підприємство має право на податковий кредит при придбанні товарів (в розглядуваній у запитанні ситуації – солодощів, кави, чаю, води) за наявності зареєстрованої на нього продавцем податкової накладної (пп. 198.1 ПКУ).

В подальшому, здавалося б, перекривати такий податковий кредит компенсуючими зобов’язаннями на підставі п. 198.5 ПКУ не потрібно. Адже рекламні заходи пов’язані із господарською діяльністю.

Однак податкові органи щодо рекламних роздач товарів вже досить давно роз’яснюють (див., наприклад, категорію 101.04 ЗІР, ІПК від 21.05.2025 р. №2809/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК та від 08.04.2025 р. №1893/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК), що у разі якщо вартість безоплатно переданих товарів/послуг (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів) включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то така безоплатна передача товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не потребує.

Тож підприємству слід подбати про те, щоб було документально зафіксовано, що до вартості (тобто до ціни реалізації книг) включено вартість проведених представницьких та рекламних заходів. Це можна оформити, наприклад, наказом про формування цін на товари, що реалізуються, кошторисом тощо, в яких зазначено, що вартість використаних солодощів, кави, чаю, води включена до ціни реалізації продукції.

 

ПДФО та ВЗ

Оскільки частування відбувається у формі «шведського столу» для невизначеного кола осіб (відвідувачів заходу), такий дохід неможливо ідентифікувати для конкретної особи. Відповідно ПДФО та ВЗ утримати нема з кого.

Однак слід мати на увазі, що податківці в ряді роз’яснень (щоправда вони стосувались надання харчування у вигляді шведського столу, а не проведення рекламних заходів) зазначали: «безоплатне харчування за принципом шведського столу є додатковим благом й обкладається ПДФО, військовим збором і, до того ж, є базою для нарахування єдиного внеску» (див. ІПК від 03.06.2019 р. №2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, ІПК від 14.04.2020 р. №1512/6/99-00-07-01-01-06/ІПК, ІПК ДПС від 19.03.2025 р. №506/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК).

Але водночас вони не пояснюють, як у такому випадку ідентифікувати отримувачів та визначити суму додаткового блага.

 

Податок на прибуток

Об'єкт оподаткування визначається за даними бухгалтерського обліку (і для «малодохідників» і для « високодохідників). Коригування за пп. 140.5.10 ПКУ не проводиться, оскільки продукти надаються фізичним особам (відвідувачам), а не юридичним особам — неплатникам податку на прибуток.

Висновки:

Витрати на здійснення представницьких та рекламних заходів є витратами на збут. На проведення таких заходів видається наказ керівника. Використані під час таких заходів товари списуються за актом.

Підприємство має право на податковий кредит при придбанні товарів для проведення рекламних заходів за наявності зареєстрованої на нього продавцем ПН.

Нараховувати компенсуючі податкові зобов’язаннями на підставі пп. 198.5 ПКУ не потрібно, але за умови документального підтвердження того, що до вартості (тобто до ціни реалізації книг) включено вартість проведених представницьких та рекламних заходів.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Іваненко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Виокремлення котла та системи опалення як окремих ОЗ у 2026 році: алгоритм та документи
    Підприємство отримало від підрядника акти за формами КБ-2в та КБ-3 на встановлення системи опалення. Необхідно розділити ці витрати на два окремі об’єкти основних засобів: «Котел» та «Система опалення» (труби, матеріали тощо). Яким внутрішнім документом підтвердити такий розподіл вартості, якщо кошторисник може технічно виокремити ціну котла з загального акту?
    Сьогодні 14:1614
  • Списання непридатної будівлі та облік матеріалів після демонтажу у 2026 році
    Підприємство придбало стару будівлю для виробничих потреб, відобразивши її як капітальну інвестицію на субрахунку 152. Проте згодом з’ясувалося, що об’єкт непридатний для експлуатації та підлягає знесенню. Як правильно оформити списання такої нерухомості в бухобліку? Чи потрібно нараховувати ПДВ при ліквідації об’єкта, який так і не був введений в експлуатацію? За якою вартістю оприбутковувати матеріали, отримані після демонтажу?
    10.04.202648
  • Розподіл змінних і постійних ЗВВ та облік нерозподілених витрат у 2026 році
    Підприємство виробляє меблі. У зв'язку з перебоями в постачанні сировини минулого місяця воно працювало не на повну потужність. Відповідно, виникли нерозподілені постійні загальновиробничі витрати (ЗВВ). Як правильно розподіляти змінні та постійні ЗВВ, яку базу для цього обрати, та головне - куди списувати ту частину постійних ЗВВ, яка залишилася нерозподіленою через недозавантаження виробництва? Чи включаються вони до виробничої собівартості?
    09.04.202637
  • Облік торгової марки, створеної підприємством, у 2026 році: правила визнання та віднесення витрат
    ТОВ зареєструвало торгову марку в Україні та за кордоном. Чи потрібно ставити торгову марку на баланс як нематеріальний актив і як оцінювати її в грошовому вимірі? Торгова марка створена самим підприємством, тому слід визначити, чи визнається вона нематеріальним активом, чи витрати на її реєстрацію відносяться до витрат на збут
    09.04.202646
  • Взаємозалік боргу за безвідсотковою позикою поставкою товарів у 2026 році: правомірність операції
    Підприємство має дебіторську заборгованість за виданою безвідсотковою фінансовою позикою в сумі 7 744 000 грн і отримало від цього ж контрагента аміачну селітру на 7 743 999 грн. Строк виконання вимог за обома договорами настав. Обидва платники податку на прибуток (з різницями) і ПДВ. Чи дозволено провести взаємозалік міжборгових зобов’язань за такими операціями?
    08.04.202650