Відповідь: ні.
Чи є заборгованість за позикою в даній ситуації довгостроковою?
Згідно з нормою п. 4 НП(С)БО 11:
- поточна заборгованість - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу;
- довгострокова заборгованість - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.
Тож якщо починаючи з дати балансу строк позики більше ніж 12 місяців, така позика є довгостроковою, в іншому випадку вона короткострокова.
Відповідно до п. 9 НП(С)БО 11 довгострокові зобов'язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю.
Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства (п. 4 НП(С)БО 11).
Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення (п. 11 НП(С)БО 11).
Тобто дисконтують тільки довгострокову заборгованість.
При укладенні договору на 1 рік заборгованість за договором є поточною. І далі внаслідок пролонгації ще на один рік на момент такої пролонгації заборгованість вважається поточною, та її не потрібно дисконтувати.
Але податкова служба має іншу думку, оскільки «…вказані зобов`язання є довгостроковими через пролонгацію кожного року строків їх повернення на підставі додаткових угод до договорів про надання фінансової допомоги…».
На бік податкової служби чомусь став і суд: див. Постанову третього апеляційного адмінсуду від 24.09.2020 р. у справі №160/6107/19.
Ми з таким рішенням суду не погоджуємося. Тому що в період укладення договору заборгованість за договором була поточною, тож підстав для дисконтування не було. І далі внаслідок пролонгації ще на один рік на момент такої пролонгації заборгованість була поточною, тож і не потрібно було дисконтувати.
Причому в момент укладення договору, оскільки він був укладений на один рік, навіть технічно неможливо було провести дисконтування, адже на той момент не було відомо, який загальний строк договору буде після всіх його майбутніх пролонгацій.
Але оскільки маємо судовий прецедент, підприємству потрібно бути готовим до такого розвитку подій та бути готовим відстоювати власну правоту.
Нараховані відсотки по позиці є поточним зобов’язанням. Нараховані, але не сплачені відсотки по суті є простроченою поточною заборгованістю.
Щодо суми нарахованих відсотків
Відповідно до п. 3 НП(С)БО 31, нараховані відсотки за позиками є фінансовими витратами підприємства.
Нарахування відсотків за позикою відображається в обліку позичальника проводкою:
- Дт 951 (952) "Відсотки за кредит" Кт 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками".
Важливо зазначити, що відсотки визнаються витратами того звітного періоду, до якого вони належать, незалежно від дати їх сплати.
Заборгованість за нарахованими відсотками є поточним зобов'язанням, оскільки:
- виникає в ході нормального операційного циклу;
- підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу.
З наведеного випливає, що заборгованість за нарахованими, але не сплаченими відсотками за позикою не може бути довгостроковою. Така заборгованість завжди класифікується як поточна і обліковується на субрахунку 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками".
Тож не виплачені відсотки дисконтувати не потрібно.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити