Коли у ТОВ виникає дохід, якщо фіндопомогу не повернули вчасно?

Дохід  визнається  під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства),  за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (див. пп. 5 НП(С)БО 15).

Термін повернення фіндопомоги сплив, проте це не передбачає припинення зобов’язання за договором поворотної фінансової допомоги і, відповідно, його зменшення та визнання доходу. Порядок припинення зобов’язання, зокрема, зарахування зустрічних вимог, зміна кредитора, прощення боргу та інше регулюється гл. 50 ЦКУ. Оскільки ні ТОВ 1, ні ТОВ 2 ніяких дій щодо врегулювання термінів погашення, способу виконання не здійснювало, то заборгованість є простроченою, але не безнадійною. Про це більш детально у нашій консультації тут і тут. 

Щоб визнати заборгованість безнадійною та списати її відповідно до ПКУ, вона має відповідати одній з ознак, наведених у пп. 14.1.11 ПКУ (див. «ДК» №49 від 02.12.2024 р.).

Ознаки безнадійної заборгованості відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізособи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісти відсутніми, оголошені померлими;

г) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізосіб — заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (цей підпункт застосовується тільки для визнання безнадійною заборгованості фізосіб та фізосіб-підприємців);

д) актив у вигляді корпоративних прав або неборгових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юрособу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови що дії щодо примусового стягнення майна боржника не спричинилися до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої унеможливилося у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юрособи у зв’язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізособи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем;

і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до наведеної умови, оскільки заборгованість немає ознак безнадійної станом на грудень 2024 р., то і визнавати дохід немає підстав.   

Якщо ТОВ 2 вирішить провести прощення боргу до сплину терміну позивної давності, то дохід у ТОВ 1 буде визнано саме на дату прощення боргу. 

Звертаємо увагу, що за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається із закінченням строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦКУ). Отже, беремо договір й аналізуємо, коли було порушено строки повернення коштів, і вже від них починаємо відлік, звичайно, враховуючи періоди переривання позовної давності (карантин, військовий стан тощо). Цього достатньо для визнання заборгованості безнадійною — байдуже, чи звертався кредитор до суду з метою її стягнення. На цьому наголошують і податківці в УПК «Щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ», затвердженій наказом Мінфіну від 03.04.2018 р. №400.

Таким чином, ТОВ 1 та ТОВ 2 потрібно вирішити подальшу долю такої заборгованості, зокрема:

• визнавати її безповоротною та включати в дохід, закріпивши це документально;
• продовжити термін договору, уклавши додаткову угоду;
• виконати зобов’язання за простроченим договором.