Податкові наслідки при неповерненні поворотної тари

Бухгалтерський облік тари

Бухгалтерський облік тари детально описано в п. 6 Методрекомендацій №2. Тут скажемо тезисно:

Якщо піддони використовуються для затарювання готової продукції безпосередньо на виробництві і вони є неповоротними, і в документах на передачу покупцеві окремо не виділяються, то вартість таких піддонів включається до виробничої собівартості продукції.

Якщо піддони неповоротні, але вони окремо зазначаються в документах і за них здійснюється окрема оплата, то собівартість піддонів до собівартості продукції не включається. В обліку в загальному порядку відображається продаж піддонів.

Поворотна тара навіть при передачі покупцеві продовжує обліковуватися на балансі підприємства продавця.

Покупець відображає вартість такої тари на позабалансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» за вартістю тари.

Якщо покупець у забезпечення тари передає грошові кошти, в обліку продавця отримання таких коштів відображається проведенням:

• Дт 311 Кт 685.

При поверненні тари продавець повертає покупцеві забезпечення:

• Дт 685 Кт 311.

Особливості оподаткування ПДВ

Відповідно до пп. 189.2 ПКУ, вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі, якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

Відповідно до пп. 16 Порядку №1307 до розділу А податкової накладної вносяться дані щодо зворотної (заставної) тари. Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в графі XII як загальна сума коштів, що підлягають сплаті.

Дивимося відповідь ДПС на питання в ЗІР, (101.07): «Як в обліку з ПДВ постачальником і покупцем відображається вартість тари, зазначеної в податковій накладній як зворотна, у разі її неповернення відправнику?».

ДПС зазначає:

• У разі, якщо з будь-яких причин у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, то отримувач тари у звітному періоді, в якому закінчується дванадцятий календарний місяць з моменту надходження такої зворотної тари, повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості зворотної тари; скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, яку залишає в себе;
• У постачальника податкові зобов’язання з ПДВ у випадку неповернення зворотної тари не виникають.

Аналогічний висновок читаємо і в ІПК ДПСУ від 09.10.2024 р. №4763/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК.

Таким чином, навіть якщо неповернена поворотна тара придбавалася з ПДВ, у постачальника відсутні підстави для нарахування компенсуючого ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

В даній ситуації постачальник згоден з неповерненням і надає покупцеві гарантійний лист на неповернення. Чи змінює це якимось чином порядок оподаткування неповерненої поворотної тари?

У пп. 189.2 ПКУ немає якихось умов щодо причин, за яких при неповерненні поворотної тари потрібно застосовувати норми цього пункту. Тому навіть, якщо постачальник надав гарантійний лист на неповернення, на наш погляд, при неповерненні поворотної тари слід застосовувати норму пп. 189.2 ПКУ. Тобто, на вартість неповерненої тари ПДВ нараховує покупець, в перший день після закінчення 12 місяців з дати передачі тари.

Але думка податкової служби з цього питання нам невідома. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

Чи необхідно коригувати собівартість продукції при неповерненні тари?

На наш погляд, не потрібно. Тому що на момент відвантаження продукції очікувалося повернення тари. А тому неповернення тари не є помилкою, яка впливає на облік собівартості.

Якщо тара неповернута, вона списується, на наш погляд, на субрахунок 949. У разі отримання забезпечення воно списується до складу доходів:

• Дт 685 Кт 719.