• Посилання скопійовано

Як обліковувати послуги з написання контенту?

Підприємство придбаває послуги з написання контенту. Як відобразити цю операцію в обліку: як витрати чи як нематеріальний актив?

Процес створення контенту передбачає збір інформації, аналіз цільової аудиторії, створення структури твору, чернетки, що є прев’ю, вичитування та врахування зауважень редактора. І як результат замовник отримує готовий твір (текст), який використовується для заповнення сайту.

Твір - оригінальне інтелектуальне творіння автора у сфері науки, літератури, мистецтва тощо, виражене в об’єктивній формі, зокрема письмовій, речовій, електронній (цифровій) тощо (п. 56 ст. 1 Закону про авторське право та суміжні права).

Авторське право включає особисті немайнові права автора і майнові права суб’єктів авторського права.

Особисті немайнові авторські права на твір, створений за замовленням, належать автору (п.1 ст. 15 Закону про авторське право та суміжні права).

Майнові ж права інтелектуальної власності належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 430 ЦКУ).

При цьому майнові права на твір, створений за замовленням, переходять до замовника з моменту створення твору у повному складі, якщо інше не передбачено договором замовлення.

Ключовим при переході майнових прав на твір є саме умови договору.

Враховуючи зазначене, підприємство, придбаваючи послуги з написання контенту, має справу з об’єктом інтелектуальної власності (авторського права), що створене на його замовлення.

Отже, контент як унікальний твір автора є елементом нематеріального активу, зокрема сайту, за умови, що він відповідає наступним ознакам:

  • актив не має матеріальної форми;
  • може бути ідентифікований (підприємство здійснює його контроль, відповідно до п. 2.1 Методрекомендацій з бухобліку НМА);
  • існує імовірність одержання майбутніх економічних вигід;
  • вартість може бути достовірно визначена.

Про облік витрат на створення веб-сайту  див. у нашій новині тут.

Звертаємо увагу, що у консультації ми розглядаємо ситуацію, коли за договором підприємство отримує всі права на використання контенту, включаючи і його редагування для кінцевого споживання. Тобто платіж за послуги створення контенту не є роялті.

Подальша підтримка та оновлення контенту вже є витратами періоду і в обліку відображається як витрати на збут: Дт 93 Кт 685.

Окремо наведемо судову практику щодо даного питання. Адже ДПС наполягає, що витрати на підтримання сайту, зокрема оновлення контенту, мають бути капіталізовані.

У Постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 р. у справі № 857/2747/19 визначено, що витрати на оновлення контенту є саме підтримкою інтернет-сайту, яка виявляється в забезпеченні його нормального функціонування, у зв`язку з чим витрати на придбання таких послуг визнаються витратами періоду їх виникнення. Тобто не капіталізуємо, а визнаємо витратами періоду.

Також прикладом витрат звітного періоду можуть бути витрати на регулярне створення контенту для соцмереж, який не відповідає ознакам нематеріального активу.

Загалом, облік витрат на створення контенту залежить від призначення цього контенту, способу його використання та умов договору з автором. Якщо створений контент відповідає ознакам нематеріального активу, то він таким і визнається, а якщо ознак нематеріального активу немає, то витрати на створення контенту будуть витратами поточного періоду.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Облік комплектації товарів у 2026 році через рахунок 231 (аудіоверсія)
    Підприємство-замовник передає підряднику комплектуючі за актом приймання-передачі для комплектації готових товарів (наборів). Після виконання робіт підрядник повертає готові набори за актом приймання-передачі готових виробів. Якими бухгалтерськими проведеннями відобразити передачу комплектуючих, послуги підрядника та оприбуткування готових наборів? Чи доцільно використовувати субрахунок 231?
    01.10.202633
  • Заміна шин автонавантажувача у 2026 році: облік нових і демонтованих шин та ПДВ (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі оподаткування, платник ПДВ, придбало автонавантажувач. Його шини зносилися: підприємство придбало нові, а старі демонтувало. Чи вважається заміна шин ремонтом? Як облікувати нові та демонтовані шини і чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ?
    30.09.202645
  • Списання ноутбука з ліквідаційною вартістю 1 000 грн у 2026 році: ПДВ-ризики та алгоритм дій (аудіоверсія)
    ТОВ без доходів у 2025 році в лютому 2026 року списало ноутбук із ліквідаційною вартістю 1 000 грн на підставі акта сервісного центру про неремонтопридатність і рішення засновників. Ноутбук передано директору для утилізації до кінця року, але станом на 01.08.2026 р. не утилізовано. У липні 2026 року ТОВ анульовано ПДВ-реєстрацію за рішенням ДПС. Які ПДВ-наслідки списання та анулювання реєстрації?
    30.09.202653
  • Плановий ремонт цеху переробки сої у 2026 році: облік витрат і ПДВ (аудіоверсія)
    Підприємство — платник податку на прибуток і ПДВ — надає послуги з переробки давальницької сої замовників. Протягом місяця цех не працював через плановий ремонт: продукцію не виготовляли, послуг переробки не надавали. На яких рахунках відобразити витрати на ремонт, амортизацію, оплату праці та утримання цеху, і чи виникають ПДВ-наслідки?
    30.09.202630
  • Нестача імпорту на 18 900 EUR у 2026 році: облік і зміна МД за ст. 269 МКУ (аудіоверсія)
    Юридична особа, платник податку на прибуток, здійснила часткову попередню оплату нерезиденту за товар. На митниці оформлено імпортну митну декларацію на суму 26 250 EUR. Під час вивантаження контейнера на складі підприємства виявлено недовкладення: фактично отримано товару лише на 7 350 EUR (нестача становить 18 900 EUR). Який алгоритм дій імпортера, чи можливо внести зміни до митної декларації та як відобразити операції в бухгалтерському й податковому обліку?
    30.09.202631