ТОВ придбало генератор: як обліковувати витрати, списувати пальне та чи потрібна ліцензія?

Облік витрат на транспортування та монтаж генератора

Відповідно до п. 8 НП(С)БО 7, первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку  з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
• витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
• інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Усі ці витрати спочатку акумулюються на дебеті рахунку 15 «Капітальні інвестиції», зокрема субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» або 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів». Після введення генератора в експлуатацію, накопичена сума витрат переноситься на субрахунок 104 «Машини та обладнання» або 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», залежно від вартісного критерію, встановленого на підприємстві.

Отже, витрати на транспортування та монтаж є складовою первісної вартості генератора.

Облік та списання палива для генератора

Норми списання пального

Законодавство не встановлює обов’язок розробити нормативи витрат палива та мастильних матеріалів для генератора, тож це можна зробити з власної ініціативи. Інформацію про витрати палива можна взяти з документації на генератор або визначити норму витрати палива шляхом хронометражу та вимірювання. В останньому випадку результати такого вимірювання фіксуються в акті, який складається комісією, яка здійснила хронометраж і вимірювання.

Списання фактично використаного палива можна оформити актом списання пального на роботу генератора, виходячи з часу його роботи та норми витрат палива. Можна також складати зведений первинний документ на тиждень чи на місяць.

Облік палива для роботи генератора може здійснюватися за такою схемою:

• Дт 203/склад Кт 372 або 631 – придбання палива  для генератора через підзвітну особу або напряму у постачальника;
• Дт 641/ПДВ Кт 372 або 631 – податковий кредит за наявності чека на суму до 240 грн з ПДВ (за день) або зареєстрованої ПН на будь-яку суму;
• Дт 203/генератор Кт 203/склад – заправлення генератора паливом;
• Дт 23, 91, 92, 93, 949 Кт 203/генератор – списання використаного палива згідно з актом списання палива.

Якщо в баку генератора на кінець місяця залишається невикористане паливо, це не спричиняє жодних наслідків, це паливо буде використане в  наступних місяцях. Про це ми писали тут.

Ліцензія на зберігання пального та вимоги до місця зберігання

Пунктом 24 розд. ХІІІ Закону №3817 визначено, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

• суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
• зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Вимоги щодо пожежної безпеки щодо зберігання пального викладені в Правилах пожежної безпеки для об’єктів зберігання та транспортування нафтопродуктів та в Правилах пожежної безпеки в Україні.

На підприємстві також має бути розроблена інструкція з охорони праці щодо використання паливо-мастильних матеріалів. Міністерством аграрної політики та продовольства України розроблено Примірна інструкція з охорони праці підчас приймання, зберігання й видачі пально-мастильних матеріалів та заправляння ними машин(ПІ 2.1.00-115-2000), яку можна взяти за основу.

У період воєнного стану та 30 днів після — генератор не є стаціонарним джерелом забруднення, тому екоподаток за його викиди не сплачується. Дозвіл на викиди також не потрібний (пп. 46 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

Більш детально щодо екоподатку див. тут і тут.

Висновки:

1. Витрати на транспортування, монтаж, налаштування та інші роботи, пов'язані з доведенням генератора до робочого стану включаються до первісної вартості генератора;
2. Підприємство має самостійно розробити та затвердити норми списання пального для генератора, базуючись на технічній документації або результатах фактичних замірів. Фактичне списання використаного пального здійснюється на підставі акта списання, складеного з урахуванням відпрацьованого часу та затверджених норм;
3. Під час дії воєнного стану та протягом 30 днів з моменту його припинення підприємство може зберігати до 2000 літрів пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки, на кожному об'єкті без отримання ліцензії. У разі зберігання обсягів понад 2000 літрів необхідно подати до податкових органів декларацію про провадження господарської діяльності зі зберігання пального;
4. ТОВ необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки під час зберігання пального та розробити інструкцію з охорони праці для персоналу, що обслуговує генератор.