Процес створення контенту передбачає збір інформації, аналіз цільової аудиторії, створення структури твору, чернетки, що є прев’ю, вичитування та врахування зауважень редактора. І як результат замовник отримує готовий твір (текст), який використовується для заповнення сайту.
Твір - оригінальне інтелектуальне творіння автора у сфері науки, літератури, мистецтва тощо, виражене в об’єктивній формі, зокрема письмовій, речовій, електронній (цифровій) тощо (п. 56 ст. 1 Закону про авторське право та суміжні права).
Авторське право включає особисті немайнові права автора і майнові права суб’єктів авторського права.
Особисті немайнові авторські права на твір, створений за замовленням, належать автору (п.1 ст. 15 Закону про авторське право та суміжні права).
Майнові ж права інтелектуальної власності належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 430 ЦКУ).
При цьому майнові права на твір, створений за замовленням, переходять до замовника з моменту створення твору у повному складі, якщо інше не передбачено договором замовлення.
Ключовим при переході майнових прав на твір є саме умови договору.
Враховуючи зазначене, підприємство, придбаваючи послуги з написання контенту, має справу з об’єктом інтелектуальної власності (авторського права), що створене на його замовлення.
Отже, контент як унікальний твір автора є елементом нематеріального активу, зокрема сайту, за умови, що він відповідає наступним ознакам:
- актив не має матеріальної форми;
- може бути ідентифікований (підприємство здійснює його контроль, відповідно до п. 2.1 Методрекомендацій з бухобліку НМА);
- існує імовірність одержання майбутніх економічних вигід;
- вартість може бути достовірно визначена.
Про облік витрат на створення веб-сайту див. у нашій новині тут.
Звертаємо увагу, що у консультації ми розглядаємо ситуацію, коли за договором підприємство отримує всі права на використання контенту, включаючи і його редагування для кінцевого споживання. Тобто платіж за послуги створення контенту не є роялті.
Подальша підтримка та оновлення контенту вже є витратами періоду і в обліку відображається як витрати на збут: Дт 93 Кт 685.
Окремо наведемо судову практику щодо даного питання. Адже ДПС наполягає, що витрати на підтримання сайту, зокрема оновлення контенту, мають бути капіталізовані.
У Постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 р. у справі № 857/2747/19 визначено, що витрати на оновлення контенту є саме підтримкою інтернет-сайту, яка виявляється в забезпеченні його нормального функціонування, у зв`язку з чим витрати на придбання таких послуг визнаються витратами періоду їх виникнення. Тобто не капіталізуємо, а визнаємо витратами періоду.
Також прикладом витрат звітного періоду можуть бути витрати на регулярне створення контенту для соцмереж, який не відповідає ознакам нематеріального активу.
Загалом, облік витрат на створення контенту залежить від призначення цього контенту, способу його використання та умов договору з автором. Якщо створений контент відповідає ознакам нематеріального активу, то він таким і визнається, а якщо ознак нематеріального активу немає, то витрати на створення контенту будуть витратами поточного періоду.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити