Вирощування сільськогосподарських культур завжди трудомісткий та складний процес, що дуже сильно залежить від зовнішніх факторів, зокрема природних умов. Тому великої уваги потребує не тільки посів, а й вчасне збирання урожаю.
Одним з варіантів перевірки, чи доцільно збирати урожай є «пробний захід», коли підприємство збирає певну кількість урожаю з ділянки (до 5 га). І як результат - визначається стан посівів (урожайність, вологість, рівень мертвих відходів) і час збирання. Також підприємства використовують візуальну оцінку та інше - агроном/особа, що має досвід в сфері агрономії, визначає стан посівів та період збирання. Тому якщо посіви значною мірою пошкоджені, то це має бути відомо до початку збирання урожаю.
В цьому випадку визначається причина (форс-мажор, зокрема засуха, неможливість доступу до полів в період воєнного стану, порушення технологічного процесу тощо) та економічний ефект.
Форс-мажор потребує підтвердження – актування проводиться з залученням представників ОТГ та підприємства, окремо доцільно отримати сертифікат від ТПП. Якщо причиною стали погодні умови, то додатково до акту додається довідка з Гідрометеоролічного центру. Після підтвердження втрати посівів, залишки можуть бути використані як добриво. Про облік загиблих посівів див. тут.
Відповідно до наведеної умови ТОВ вирішило зібрати урожай. І в цьому випадку весь процес документування проводиться в загальному порядку.
Відправлення зерна з поля оформляється на основі одного відповідних первинних документів, наприклад, талонів/путівок/реєстрів приймання зерна (форми затверджені ще за часів СРСР та втратили чинність) або самостійно розроблених документів, з урахуванням вимог Закону про бухоблік. Після зважування зерна вагар вносить дані до талонів/путівок/реєстрів, окремо складаючи реєстр вагаря, чи заповнює інші подібні документи.
На нашу думку, на етапі оприбуткування зерна пшениці в склад підприємству необхідно оцінити економічний ефект, а для цього визначити якісні характеристики зерна.
Якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати нормативно-правовим актам. Якість експортного зерна та продуктів його переробки може відповідати вимогам, що зафіксовані сторонами в експортному контракті (ст. 21 Про зерно та ринок зерна в Україні).
Оцінку якісних характеристик проводять відповідні акредитовані лабораторії на основі ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови».
Отримавши результат аналізу підприємство визначає напрямок використання зерна.
Звертаємо увагу, що рішення безпосередньо за керівником – як ідентифікувати такий урожай і що робити далі.
Наступним кроком є формування комісії та прийняття рішення:
1) Доробка. Після доробки підприємство отримає зерно пшениці та зернові відходи, що можуть бути реалізовані, та «мертві відходи»;
Передача на доробку може оформлятися накладною (ВЗСГ-8). Господарські операції доробки можуть можуть офрормлятися документами, форми яких затверджені Наказом Мінекономіки від 08.04.2021 р. №728. Наприклад, доробка зерна оформляється Розпорядженням-актом на доробку зерна, насіння олійних культур, типової форми №34. Або ж складається акт, самостійно розроблений підприємством.
Облік отриманого після доробки зерна та зернових відходів проводиться на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» з виділенням додаткових аналітичних рахунків. На вартість мертвих відходів рахунок 23 сторнують методом «червоне сторно». Так як такі відходи не можуть бути визнані активом і в подальшому використані.
«Мертві відходи» необхідно буде утилізувати. Їх вилучення та утилізацію актуємо.
Зрозуміло, що кількість відходів буде значна і перевищуватиме межі в звичайних умовах. Тому обґрунтовувати їх буде потрібно. І вірогідніше всього ДПС буде ідентифікувати дані понаднормові витрати по аналогії з природним убутком і наполягати на нарахуванні компенсуючих зобов’язань відповідно до пп. 198.5 ПКУ. Подібний висновок читаємо в консультації ДПС при відповіді на питання в ЗІР (101.04): «Як в податковому обліку з ПДВ відображається операція зі списання товарів в межах норм та/або понад норми природного убутку, які втратили товарний вигляд?»
Та наразі є судова практика щодо цього питання. Так в Постанові Другого апеляційного адмінсуду від 27.01.2020 р. у справі №440/2891/19 визначено, що доробка є технологічним процесом в межах господарської діяльності. Тому, на нашу думку, донараховувати ПДВ в розглядуваній ситуації не потрібно.
Щоправда, собівартість такої доробленої продукції може бути зависокою, а ціна її продажу бути меншою за собівартість. Це може викликати додаткові претензії податківців з приводу необхідності нарахування компенсуючого ПДВ.
Для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.
2) Продаж продукції в тому вигляді в якому є, якщо звичайно є покупець. Якщо продукція буде продаватися як відходи, то за рішенням комісії її необхідно буде спочатку перевести до складу відходів;
3) Утилізація. В цьому випадку підприємству необхідно буде нараховувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ, за аналогією з загиблими посівами.
З наведеного вище випливає, що доробка доцільна і можлива, якщо після неї можна продати продукцію з певним зиском. А от зиск буде незначним, то може бути доречнішим або продати в непереробленому вигляді, або утилізацувати.
***
Додатково читайте: Як сільгосппідприємствам заповнювати нову форму статзвіту №37-сг?
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
