Гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту (ст. 1 Закону про гуманітарну допомогу).
Тобто, гуманітарна допомога є безоплатною, цільовою і надається отримувачам гуманітарної допомоги, які її потребують.
Отримувачі гуманітарної допомоги - юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому КМУ порядку отримувачами гуманітарної допомоги. В цьому переліку є також релігійні організації, зареєстровані у порядку, визначеному Законом про свободу совісті та релігійні організації;
Своєю чергою, набувачі гуманітарної допомоги - фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи можуть бути всі ті ж особи, що й отримувачі, окрім:
- відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, акредитовані в Україні;
- представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні (без створення юридичної особи);
- дипломатичних представництва, консульські установи іноземних держав в Україні.
Отримувачі гуманітарної допомоги мають право здійснювати розподіл або перерозподіл гуманітарної допомоги між набувачами гуманітарної допомоги з дотриманням її цільового призначення без додаткового погодження з донором.
Набувачі гуманітарної допомоги - юридичні особи мають право здійснювати передачу одержаної від отримувача гуманітарної допомоги іншим набувачам за погодженням з отримувачем такої допомоги, наданим у порядку, встановленому КМУ, з дотриманням її цільового призначення (ст. 3 Закону про гуманітарну допомогу).
Отже, надати гуманітарну допомогу фізичній особі релігійна організація може. Проте, необхідно визначити її статус щодо цієї гуманітарної допомоги. Якщо релігійна організація є отримувачем, то вона може передати гуманітарну допомогу фізичній особі, що є набувачем, без погодження. Якщо ж організація є набувачем, то зміна набувача можлива лише після погодження з отримувачем.
Щодо оподаткування, відповідно до пп. 165.1.54 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума (вартість) благодійної допомоги:
- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
- фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Закону про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (консультація ДПС).
Порядок оподаткування благодійної допомоги регламентується пп.170.7 ПКУ. Так відповідно до пп. 170.7.1 ПКУ не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі - благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним пп.170.7.
Для цілей розділу IV ПКУ гуманітарна допомога розглядається як благодійна.
Так, не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану (пп. «в» пп. 170.7.2 ПКУ).
Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб - платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України (абз.7 пп.170.2 ПКУ).
При цьому у своїй консультації ДПС визначає:
«Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення пп. «в» пп. 170.7.2 ПКУ застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги».
Тобто, не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку гуманітарна допомога за умови, що вона надана особі, яка постраждала внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та її статус до введення постанови КМУ, підтверджуємо самостійно. Якщо умовам не відповідаємо, то оподатковуємо в загальному порядку ПДФО 18% та ВЗ 1,5%
Облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
На сьогодні є порядок бухобліку гуманітарної допомоги, встановлений наказом Мінфіну від 14.12.1999 р. №298, що поширюється на юридичних осіб, незалежно від видів діяльності та форм власності (крім бюджетних установ), які одержали гуманітарну допомогу (отримувачі), які її потребують і яким вона безпосередньо надається (набувачі).
Передача набувачу гуманітарної допомоги у вигляді грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей відображається за дебетом рахунку 48 у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна.
Відображення в обліку
- Дт 377 Кт 48 – при встановленні наміру донора надати допомогу (зокрема, при укладанні договору про це або отримання документу про згоду на лист-звернення);
- Дт 28, 20 Кт 377 – при отриманні гуманітарної допомоги у вигляді ТМЦ на підставі первинних та супровідних документів на таку допомогу;
- Дт 949 Кт 28 – при наданні гуманітарної допомоги іншим особам (на підставі накладної або акту прийому-передачі). Одночасно робиться проведення: Дт 48 Кт 745 на суму гуманітарної допомоги, яка була фактично розповсюджена між іншими особами-набувачами.
Зауважимо, що основними засобами є тільки ті ТМЦ, які відповідають визначенню необоротних активів та використовуються самою релігійною організацією. А якщо організація отримує такі ТМЦ не для власного використання, а для передачі ВПО, то вони не визнаються в обліку основними засобами, а розглядаються як товари на рах. 28.
Первинним документом для передачі є саме акт-приймання передачі, в якому зазначено: назва документа, реквізити сторін, дата, місце складання, вартість активів, підписи сторін (наказ Мінфіну від 14.12.1999 р. №298).
Отримувач гуманітарної допомоги і набувач гуманітарної допомоги (юридична особа) щомісячно в установленому порядку подають до відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги.
Незалежно від того, ким є релігійна організація – отримувачем чи набувачем, необхідно буде відзвітувати.
Також релігійній організації необхідно буде заповнити додаток ГД до звіту неприбуткової організації. Про це ми писали тут і тут.
Звертаємо увагу, що суть отримання гуманітарної допомоги передбачає її використання за цільовим призначенням набувачем, який її потребує. В іншому випадку вона є нецільовою.
Підпунктом 133.4.2 ПКУ встановлено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Відповідно до пп. 133.4.3 ПКУ при недотриманні неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
Отже, якщо буде порушено порядок набуття гуманітарної допомоги, така гуманітарна допомога стане нецільовою і неприбуткова організація повинна розрахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 18%, виходячи із балансової вартості використаних за нецільовим призначенням активів.
Також за нецільове використання гуманітарної допомоги законодавець визначив, що залежно від тяжкості діяння, покарання може бути:
- у вигляді штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- або виправні роботи на строк до двох років;
- або обмеженням волі на строк до чотирьох років;
- позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;
- позбавлення волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Більш детально про це - тут.
***
Додатково читайте:
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс
Передплатити