Що обрати для залучення коштів: збільшення СК з подальшим його зменшенням на суму внеску чи безвідсоткова ПФД?

Збільшення статутного капіталу

Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників. Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі (ст.18 Закону про ТОВ).

Вносити кошти можна як у безготівковій формі, так і в готівковій: через касу банку або касу підприємства.

Під час внесення готівки РРО не потрібно застосовувати. Позаяк внесок до статутного капіталу належить до позареалізаційних надходжень, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (робіт, послуг).

У разі поповнення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків жодних податкових наслідків у підприємства не виникає.

Внесок може бути як в гривні, так і в іноземній валюті.

Щодо внеску в гривні все достатньо просто:

• Дт 46 Кт 401 - формування статутного капіталу;
• Дт 311,301 Кт 46 - внесено кошти.

Якщо ж зборами учасників прийнято рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок внесення одним із учасників коштів в іноземній валюті, то є певні нюанси.

Формування статутного капіталу відображають проведенням: Дт 46 Кт 401, на суму в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату підписання протоколу. Оскільки розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України (ст.12 Закону про ТОВ).

Заборгованість на субрахунку 401 є немонетарною, тому на неї курсові різниці не нараховуються (п. 7 НП(С)БО 21).

Надалі, при зміні валютних курсів при здійсненні внесків до статутного капіталу сума на субрахунку 401 не змінюється. Всі подібні зміни (коливання курсу) відображаються на рахунку 46. Про відображення в обліку даних коливань ми писали тут.

Зменшення статутного капіталу. Якщо внаслідок зменшення у законодавчо встановленому порядку статутного капіталу товариства його засновнику повертаються грошові кошти, які були внесені ним при формуванні цього капіталу під час заснування товариства, то на таку операцію поширюються норми пп. 170.2 ПКУ. Об'єктом оподаткування ПДФО і ВЗ вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, пов'язані з придбанням такого корпоративного права (див. ІПК ДФСУ від 23.07.2018 р. №3225/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

Відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу.

Якщо засновнику повертається частина внеску до статутного капіталу, фінансовий результат буде нульовий, тому що здійснений внесок формує витрати, а повернення внеску є продажем.

Юридична особа має відобразити суму поверненого коштами внеску в додатку 4ДФ з ознакою доходу «112».

Зменшення статутного капіталу та повернення коштів:

• Дт 401 Кт 672 - відображено заборгованість перед засновником в розмірі частини внеску до статутного капіталу товариства;
• Дт 672 Кт 311 - погашено заборгованість по поверненню внеску.

Повернення коштів в іноземній валюті із статутного капіталу ми розглядали тут.

Безвідсоткова поворотна фінансова допомога

Підприємство може також залучити кошти, уклавши договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги. Однак необхідно пам’ятати, що дисконтуванню підлягає вся довгострокова заборгованість. Оскільки підприємство отримує безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від засновника, то виникає питання, чим є дисконт в цій ситуації: доходом чи внеском до статутного капіталу. Так як дане питання не врегульоване методологічно, то є дві позиції (детально - тут).

Позиція 1. Дисконт слід розуміти як внесок до власного капіталу, адже якщо позика надається за неринковими умовами (тобто без відсотка чи із незначним відсотком), то надання позики від засновника є його внеском до капіталу. А тому він не має потрапляти на доходи отримувача позики, а проходити через капітал (приміром, субрахунок 425 «Інший додатковий капітал» (радимо саме цей субрахунок) чи субрахунок 422 «Інший вкладений капітал»).

Підхід 2. Дисконт не є внеском засновника. А тому нарахування дисконту та амортизація дисконту проводиться у звичайному порядку – через доходи та витрати.

Звертаємо увагу, що ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання поворотної фінансової допомоги, наданої засновником на строк більше ніж 12 місяців, дисконтування такої заборгованості, амортизації дисконту протягом строку користування відображається за правилами бухгалтерського обліку (ЗІР).

Якщо підприємство планує залучити кошти як фінансову допомогу від засновника, то радимо обрати відповідний підхід та закріпити його в обліковій політиці. Також не буде зайвим звернутися до Мінфіну за роз’ясненнями, щоб уникнути зайвих непорозумінь із контролюючими органами.

Кожен з наведених вище варіантів залучення коштів має свої особливості.

Тому підприємству необхідно провести додаткові розрахунки з ідентифікацією всіх складових господарської операції, зокрема: валюта, в якій залучені кошти (гривня, гривня з еквівалентом в іноземній валюті, іноземна валюта), строк залучення коштів, суб’єкт договірних відносин, витрати на проведення реєстраційних процедур та інше. Це допоможе визначити найбільш економічно обґрунтований варіант.