• Посилання скопійовано

Бухоблік позики, яка отримана в іноземній валюті, а повертається у гривнях

Підприємство отримало позику від нерезидента в іноземній валюті. Укладаємо додаткову угоду, за якою повернення буде у гривнях на рахунок нерезидента в українському банку. Згідно з угодою повернення за курсом НБУ чи курсом комерційного банку на день платежу. Як відобразити в бухгалтерському обліку?

За умовами запитання договірний курс валюти, за яким визначатиметься сума до повернення – це або курс НБУ, або курс комерційного банку

Така умова договору сформульована некоректно, потрібно обрати або один курс, або інший курс. Адже відповідно до такого курсу визначатиметься сума в гривнях, яка повертатиметься нерезиденту.

По-друге, не зазначено, курс якого конкретно банку, чи середній курс в банках братиметься до уваги, і який саме курс – купівлі, продажу або середнє арифметичне між курсами купівлі та продажу тощо. Доречно також встановити конкретне інформаційне джерело (зокрема, інтернет-сайт), за даними якого буде визначатися курс.

Загалом, визначення договірного курсу повинно бути абсолютно однозначним і не допускати множинних трактувань сторонами угоди. Таким чином, ці два моменти потрібно уточнити в угоді.

 

Приклад 1.

Заборгованість за позикою, відображена підприємством на субрахунку 611 - 1 000 євро. За угодою сума для повернення розраховується за курсом НБУ на дату повернення.

Курс НБУ на цю дату - 38,7613 грн за 1 євро.

На попередню дату, на яку визначалися курсові різниці, курс НБУ складав 38,5543 грн за 1 євро і заборгованість в перерахунку на гривні на субрахунку 611 становила 38 554,30 грн (1 000 х 38,5543).

Повернути на рахунок нерезидента потрібно 38 761,30 грн (1 000 х 38,7613).

На наш погляд, будуть такі бухгалтерські проведення за даними прикладу 1:

  • Дт 611 Кт 311 – 38 761,30 грн (1 000 євро) (повернута позика на гривневий рахунок нерезидента);
  • Дт 611 Кт 714 – 207 грн (38 761,30 – 38 554,30) (відображена курсова різниця).

 

Приклад 2.

Початкові дані прикладу 1.

Але сума для повернення розраховується за середнім курсом продажу в банках, який визначається на підставі даних [такого-то] сайту. Такий курс на дату повернення складає 40,7000 грн за 1 євро.

Повернути на рахунок нерезиденту потрібно 40 700 грн (1 000 х 40,7000).

Поряд з цим, згідно з нормами НП(С)БО 21 при відображенні в бухгалтерському обліку операцій в іноземних валютах застосовується курс НБУ, а не курс комерційних банків. Це означає, що за даними прикладу 2 потрібно буде відобразити як курсову різницю, визначену за даними курсу НБУ, так і різницю між вартістю повернутою заборгоюваності, визначеною за курсом НБУ і комерційним курсом. Цю останню, на наш погляд, слід відображати на рахунку 949 чи 719.

На наш погляд, будуть такі бухгалтерські проведення за даними прикладу 2:

  • Дт 611 Кт 311 – 40 700 грн (1 000 євро) (повернута позика на гривневий рахунок нерезидента);
  • Дт 611 Кт 714 – 207 грн (38 761,30 – 38 554,30) (відображена курсова різниця);
  • Дт 611 Кт 719 – 1 938,70 грн (40 700 - 38 761,30) (різниця між вартістю повернутою заборгованості, визначеною за курсом НБУ і комерційним курсом).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Імпортний товар не відповідає інвойсу та є нестача: як діяти підприємству у 2026 році? (аудіоверсія)
    Підприємство здійснило 100% передоплату згідно з договором та інвойсом за товар китайському постачальнику. Після митного оформлення контейнера було виявлено, що фактично поставлений метал має іншу марку та товщину, ніж зазначено в інвойсі, а також наявна нестача близько 3 т. Постачальнику направлено претензії, однак він відмовляється повертати кошти або здійснювати допоставку. Чи потрібно вносити зміни до митної декларації? Як правильно оформити таку ситуацію в обліку?
    23.07.2026451
  • Облік комп'ютерної програми за замовленням у 2026 році: визнання НМА за нормами НП(С)БО 8 (аудіоверсія)
    Підприємство 10.03.2025 р. уклало договір про створення комп'ютерної програми за замовленням із передачею майнових прав. 12.06.2025 р. програму передано за актом приймання-передачі та актом виконаних робіт. 26.03.2026 р. отримано свідоцтво про реєстрацію договору про передачу майнових прав від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій. Необхідно визначити правильну дату та порядок бухгалтерського й податкового обліку цієї програми та майнових прав на неї
    22.07.202644
  • Заміна шин керівником за кордоном у 2026 році: бухгалтерський облік та компенсація витрат (аудіоверсія)
    Керівник підприємства під час перебування у відпустці за кордоном використовував автомобіль, який обліковується на балансі підприємства як ОЗ. У Чехії в автомобілі пошкодилося колесо, у зв'язку з чим виникла необхідність замінити комплект із чотирьох шин. Керівник оплатив придбання шин та послуги шиномонтажу власними коштами. Підтвердні документи (чеки, рахунки тощо) наявні. Як відобразити такі операції в бухобліку? Чи може підприємство компенсувати керівнику понесені витрати? Якщо так, то в якій валюті та за яким курсом?
    21.07.202633
  • Виписка іноземного банку українською мовою у 2026 році: чи потрібен переклад для бухобліку? (аудіоверсія)
    Отримано виписку іноземного банку, сформовану одразу українською мовою. Чи достатньо такого документа для відображення операцій у бухгалтерському обліку без додаткового перекладу, враховуючи вимоги Положення №88 щодо мови первинних документів?
    20.07.202625
  • Особливості інвентаризації майна після його пошкодження внаслідок обстрілу (аудіоверсія)
    На підприємстві внаслідок ворожого обстрілу постраждало одне виробниче приміщення. Проведено інвентаризацію пошкодженого майна. Чи може матеріально відповідальна особа бути головою інвентаризаційної комісії? Чи необхідно проводити повну інвентаризацію всіх активів підприємства, чи достатньо провести інвентаризацію лише активів, які знаходилися у пошкодженому приміщенні (основні засоби, МНМА, МШП, сировина та матеріали)?
    20.07.2026185