• Посилання скопійовано

Бухоблік позики, яка отримана в іноземній валюті, а повертається у гривнях

Підприємство отримало позику від нерезидента в іноземній валюті. Укладаємо додаткову угоду, за якою повернення буде у гривнях на рахунок нерезидента в українському банку. Згідно з угодою повернення за курсом НБУ чи курсом комерційного банку на день платежу. Як відобразити в бухгалтерському обліку?

За умовами запитання договірний курс валюти, за яким визначатиметься сума до повернення – це або курс НБУ, або курс комерційного банку

Така умова договору сформульована некоректно, потрібно обрати або один курс, або інший курс. Адже відповідно до такого курсу визначатиметься сума в гривнях, яка повертатиметься нерезиденту.

По-друге, не зазначено, курс якого конкретно банку, чи середній курс в банках братиметься до уваги, і який саме курс – купівлі, продажу або середнє арифметичне між курсами купівлі та продажу тощо. Доречно також встановити конкретне інформаційне джерело (зокрема, інтернет-сайт), за даними якого буде визначатися курс.

Загалом, визначення договірного курсу повинно бути абсолютно однозначним і не допускати множинних трактувань сторонами угоди. Таким чином, ці два моменти потрібно уточнити в угоді.

 

Приклад 1.

Заборгованість за позикою, відображена підприємством на субрахунку 611 - 1 000 євро. За угодою сума для повернення розраховується за курсом НБУ на дату повернення.

Курс НБУ на цю дату - 38,7613 грн за 1 євро.

На попередню дату, на яку визначалися курсові різниці, курс НБУ складав 38,5543 грн за 1 євро і заборгованість в перерахунку на гривні на субрахунку 611 становила 38 554,30 грн (1 000 х 38,5543).

Повернути на рахунок нерезидента потрібно 38 761,30 грн (1 000 х 38,7613).

На наш погляд, будуть такі бухгалтерські проведення за даними прикладу 1:

  • Дт 611 Кт 311 – 38 761,30 грн (1 000 євро) (повернута позика на гривневий рахунок нерезидента);
  • Дт 611 Кт 714 – 207 грн (38 761,30 – 38 554,30) (відображена курсова різниця).

 

Приклад 2.

Початкові дані прикладу 1.

Але сума для повернення розраховується за середнім курсом продажу в банках, який визначається на підставі даних [такого-то] сайту. Такий курс на дату повернення складає 40,7000 грн за 1 євро.

Повернути на рахунок нерезиденту потрібно 40 700 грн (1 000 х 40,7000).

Поряд з цим, згідно з нормами НП(С)БО 21 при відображенні в бухгалтерському обліку операцій в іноземних валютах застосовується курс НБУ, а не курс комерційних банків. Це означає, що за даними прикладу 2 потрібно буде відобразити як курсову різницю, визначену за даними курсу НБУ, так і різницю між вартістю повернутою заборгоюваності, визначеною за курсом НБУ і комерційним курсом. Цю останню, на наш погляд, слід відображати на рахунку 949 чи 719.

На наш погляд, будуть такі бухгалтерські проведення за даними прикладу 2:

  • Дт 611 Кт 311 – 40 700 грн (1 000 євро) (повернута позика на гривневий рахунок нерезидента);
  • Дт 611 Кт 714 – 207 грн (38 761,30 – 38 554,30) (відображена курсова різниця);
  • Дт 611 Кт 719 – 1 938,70 грн (40 700 - 38 761,30) (різниця між вартістю повернутою заборгованості, визначеною за курсом НБУ і комерційним курсом).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Зміна строку корисного використання основних засобів
    При введенні в експлуатацію невиробничого приміщення підприємство визначило строк корисного використання (експлуатації) – 50 років. У зв’язку із зміною очікуваних економічних вигід від його використання підприємство прийняло рішення зменшити строк корисного використання до 20 років. Які законодавчі підстави для перегляду строків корисного використання приміщення? Як документально оформити цю операцію? Як правильно враховувати зміну строків експлуатації у бухгалтерському та податковому обліку?
    27.02.202642
  • Амортизація ОЗ у періоди фактичного невикористання
    На балансі підприємства обліковується екскаватор, який у 2025 році фактично працював лише у квітні 4 дні та травні 3 дні. Чи правомірно нараховувати амортизацію виключно за місяці використання та призупиняти її у періоди простою?
    27.02.202638
  • Витрати на представницькі та рекламні заходи: бухоблік та податки
    Підприємство займається роздрібним продажем книжок та проводить різні заходи (дитячі, зустрічі з письменниками та інші) на яких пригощають різними солодощами, кавою, чаєм, водою. Як проводити придбання та списання того, що придбавали для заходів, які документи потрібні та які податкові наслідки?
    27.02.202635
  • Якою датою списати безнадійну заборгованість?
    Підприємство перерахувало кошти постачальнику 19.09.2017 р. Матеріали були поставлені не на всю суму оплати, а лише частково. На сьогодні відсутня імовірність, що залишок попередньої оплати буде повернуто постачальником. З урахуванням призупинення перебігу термінів позовної давності з 02.04.2020 по 04.09.2025 рр. ця дебіторська заборгованість набуває ознак безнадійної 22.02.2026 р. Коли варто списати з балансу таку безнадійну заборгованість з відображенням у складі інших операційних витрат: в лютому 2026 року чи наприкінці року після проведення річної інвентаризації?
    27.02.202662
  • Облік цільового фінансування у профспілковій організації
    Яким чином відображати в бухгалтерському обліку профспілкової організації надходження та використання цільових коштів із застосуванням рахунку 48?
    27.02.202614